ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ МОТИВАЦІЇ ДО МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ключові слова:
учитель початкової школи, мистецько-педагогічна діяльність, мотивація, мотиви, суб’єктністьАнотація
У статті актуалізовано необхідність формування у майбутніх учителів початкової школи мотивації до мистецько-педагогічної діяльності. З цією метою проаналізовано наукові тенденції та сучасні вимоги до початкової освіти, що спрямовані на актуалізацію культуротворчих факторів формування особистості, підвищення ролі мистецтва у становленні самосвідомості учнів, інтеграцію, як один із основних принципів реформування освіти.
У зв’язку із цим, обґрунтовано актуальність спрямування діяльності вищої школи на підготовку нової генерації вчителів, спроможних усвідомити й осягнути особливості мистецтва як відображення цілісності уявлень про світ, здатних залучити учнів до сфери прекрасного засобами мистецтва.
Результати наукового пошуку дали змогу виявити, що якісною підготовка майбутніх учителів буде тоді, коли вона поєднуватиме в собі особистісні й суспільні інтереси особистості людини, тому особливої актуальності набуває розвиток внутрішніх, особистісних резервів підготовки студентів. Таким внутрішнім джерелом активності у здійсненні мистецько-педагогічної діяльності є мотивація.
Розглянуто суб’єктність як особистісну якість, що характеризує цілеспрямованість людини й визначає усвідомлення мотивації та потреби власної активності, зумовлює необхідність усвідомлення себе як активного діяча, який прагне до активної діяльності.
Мета роботи – розкрити мотиваційні чинники навчально-професійної діяльності майбутніх учителів початкової школи, визначити компонентну структуру мотивації студентів до мистецько-педагогічної діяльності та обґрунтувати важливість актуалізації суб’єктності у формуванні мотивації до мистецько-педагогічної діяльності в майбутніх учителів початкової школи.
Методологія. Методологічну основу дослідження становлять: загально-філософські положення про розвиток особистості; філософські положення щодо особистості як творця, суб’єкта культури та культурно-освітньої діяльності; філософія мистецької освіти; концептуальні ідеї професійної педагогічної підготовки фахівця; гносеологічні основи наукового пізнання, зокрема, теорія про формування мотиваційної сфери особистості, теорія формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності, загальнонаукові та педагогічні підходи сучасної теорії освітнього процесу у закладах вищої освіти, провідні ідеї психології стосовно активної ролі суб’єкта у перетворювальній діяльності.
Наукова новизна полягає в тому, що уточнено сутність понять «мистецькопедагогічна діяльність учителя початкової школи», «мотивація до мистецько-педагогічної діяльності»; визначено компонентну структуру мотивації студентів до мистецькопедагогічної діяльності та обґрунтовано важливість актуалізації суб’єктності у формуванні мотивації до мистецько-педагогічної діяльності в майбутніх учителів початкової школи.
Висновки. Зроблено висновки, що актуальність вивчення й вирішення проблеми формування у майбутніх учителів початкової школи мотивації до мистецько-педагогічної діяльності зумовлена її теоретичною і практичною значущістю для підготовки майбутніх фахівців, потребою сучасних закладів освіти у висококваліфікованих фахівцях. Суб’єктність у навчальному процесі є детермінантою результативності змін у власній особистості, забезпечує формування мотивації до мистецько-педагогічної діяльності. Таким чином, підготовка студентів як суб’єктів власної мистецько-педагогічної діяльності створює мотивацію до здійснення ними цієї діяльності та зумовлює зміни в їхньому особистісному розвитку.
Подальшого вивчення потребують питання визначення й наукового обґрунтування критеріїв діагностики сформованості у майбутніх учителів початкової школи мотивації до мистецько-педагогічної діяльності, розроблення й апробація моделі формування мотивації до мистецько-педагогічної діяльності у майбутніх учителів початкової школи. Перспективним науковим напрямом дослідження є поглиблення змісту психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання дисциплін мистецького циклу за рахунок розкриття суб’єктно-особистісного сенсу підготовки майбутнього вчителя початкової школи.