ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ (АНАЛІЗ ДУМКИ ВИКЛАДАЧІВ)

Анотація

У статті досліджується проблема реалізації дистанційної форми здобуття вищої освіти. Проаналізовано результати дослідження думки викладачів.
Мета роботи – визначити думку викладачів про позитивні та негативні аспекти дистанційної форми здобуття вищої освіти.
Методологія включає загальнотеоретичні методи: аналіз і синтез педагогічної, психологічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація наявних теоретичних підходів та емпіричних результатів; аналітична індукція як прийом для формування універсальних тверджень про суть та особливості організації дистанційного навчання в закладах вищої освіти.
Наукова новизна. Визначено (в першому наближенні) думку викладачів про позитивні та негативні аспекти дистанційного навчання у закладах вищої освіти.
Висновки. У результаті проведеного дослідження можемо констатувати наступне: 1. Переважна більшість викладачів (75%) вважають за доцільне використовувати дистанційну форму здобуття вищої освіти при наявності зовнішніх негативних факторів впливу на здоров’я та життя учасників освітнього процесу. 2. Порівнюючи очну денну та дистанційну форму здобуття вищої освіти, викладачі надають перевагу очній денній формі (90–95%), аргументуючи свою думку можливістю більш якісно реалізовувати освітню програму на заняттях в аудиторіях та збільшенням часу на технічну та методичну підготовку до занять. 3. Основними труднощами при дистанційній формі здобуття вищої освіти викладачі вбачають відсутність безпосередньої комунікації зі студентами та колегами, зниження розумової діяльності студентів, неможливість сформувати значну частину професійних компетенцій у студентів технічних профілів без виконання лабораторних робіт в лабораторіях та практичних завдань у навчальних майстернях. 4. Абсолютна більшість викладачів (95%) вважать, що дистанційна форма здобуття вищої освіти впливає на них негативно, оскільки: зменшується рівень комунікації викладач-студент, викладач-викладач; збільшуються фінансові витрати на придбання відповідного технічного забезпечення, та час на підготовку та проведення занять; погіршується психофізіологічний стан внаслідок очікування та спілкування зі студентами у невизначений розкладом час.