ПРОБЛЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ

Анотація

Пошуки оптимальної моделі системи освіти у ХХІ столітті зумовлені трансформаційними процесами, які відбуваються в сучасному суспільстві. Для успішного подальшого формування конкурентоспроможної особистості важливими є практична підготовленість й освіченість, безпосередньо у професійному контексті. В Європі вже створена базова модель освіти з урахуванням активізації суспільних процесів. Тому особливо гостро зараз постає питання реформування системи сучасної освіти в Україні. Розвиток системи вищої i середньої освіти вимагає від педагогічної науки i практики вивчення i впровадження сучасних теxнoлoгiй i нoвиx метoдiв навчання.

Iннoвацiйна дiяльнiсть в Українi передбачена Закoнoм України «Прo прioритетнi напрями iннoвацiйнoї дiяльнoстi в Українi», Державною прoграмoю прoгнoзування наукoвo-теxнiчнoгo рoзвитку. Iннoвацiї в oсвiтi рoзумiємo як прирoдне явище, динамiчний за свoєю прирoдoю i рoзвивається за результатами, їx впровадження дoзвoляє вирішити прoтирiччя мiж традиційною системою та iннoвацiйнoю. Широке використання нових педагогічних методів дозволить змінити саму парадигму освіти, а інформаційні технології допоможуть найбільш ефективно реалізувати можливості, які закладені в нових педагогічних технологіях.

Мета роботи є обґрунтування необхідності використання сучасних інформаційних технологій навчання та виявити їх психолого-педагогічні особливості.

Методологія. Теоретико-методологічна основа дослідження визначається підходом, який базується на принципах об’єктивності й цілісності, а також на комплексі загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Зокрема, діалектичний метод, завдяки якому автор отримав можливість представити предмет дослідження в його істотних соціальних взаємозв’язках і залежностях; метод системного аналізу дозволив виявити й обґрунтувати системні компоненти досліджуваного предмета; історичний метод надав можливість предметно дослідити закономірності.

Наукова новизна статті полягає у набутті подальшого розвитку осмислення провадження сучасних інформаційних технологій.

Висновки. Сучасний розвиток освіти характеризується інтенсивним пошуком нового в теорії та практиці навчання. Окремим важливим напрямом підготовки сучасного фахівця стає його інноваційна підготовка, а саме необхідність знань про сутність інформаційно-комунікаційних технологій, їх педагогічні можливості і доцільність у навчальному процесі та специфіку їх застосування. При використанні їх в навчанні, основними компонентами педагогічної діяльності педагога мають бути пріоритети, зумовлені організацією ефективної взаємодії, спрямованої на досягнення високих результатів його вихованцями.