ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Сучасна цивілізація, культура, суспільство, людина – всі ці поняття нерозривно пов’язані з медіакультурою. У часи створення потужної інформаційної структури, інформація самого різного типу перетворюється в економічну категорію. У результаті розвитку – ЗМІ стає насиченою складовою ринку глядацьких інтересів. Як наслідок – розділяє канали за тематикою, аудиторною, адресною, національною, територіальною, тимчасовою та іншими ознаками та словами, а вплив мас-медіа на людину приймає все більш професійний характер. Потік інформації постійно зростає, з’являються нові телевізійні канали, періодичні друковані видання, Інтернет-сайти та інші медіаресурси.

Бурхливий розвиток медіатехнологій та розширення їх можливостей призводить до того, що медіа присутні сьогодні практично в будь-якій сфері життєдіяльності та стають в сучасних умовах товаром індустрії свідомості. Сучасні медіа (преса, радіо, телебачення, кінематограф і комп’ютерні мережі) несуть людям всі види соціальної інформації: економічну, наукову, політичну, естетичну тощо. Мас-медіа все активніше беруть на себе навчальні та просвітницькі функції. Вони є своєрідною паралельною школою для підростаючого покоління, яке все частіше називають медійним. І хоча ступінь обізнаності про різні засоби масової комунікації залежить від безлічі факторів (основними з яких є вікові особливості аудиторії, наявність медійних засобів і т. д.), інтерес, що проявляється до медіа, незмінно зростає, а вільний час більшості молодих людей тісно пов’язаний саме із засобами масової комунікації. Це не дивно, адже здебільшого для дітей та молоді сучасні медіа (особливо Інтернет), набагато більше, ніж просто засіб пізнання навколишнього світу. Це їх світ, їх віртуальна реальність, де все найкраще і найгірше може бути як створено, так і знищено. Молоді набагато більше, ніж дорослим, подобається мати справу з новими технологіями, і вони більш невимушені в цьому відношенні.

Незважаючи на простоту і доступність медійної інформації, якою людина, на перший погляд, досить легко управляє, вона деколи не помічає, що стає пасивним об’єктом інформаційного світу, в якому далеко не вся інформація є всебічна та достовірна. Постійно зростаюча популярність мас-медіа в освітньому та молодіжному середовищі визначається використанням терапевтичної, рекреативної, естетичної, пізнавальної, інформаційної, комунікативної, моральної, соціальної та інших функцій. Постійно зростає потік медіаінформації, в тому числі – недостовірної, та такої, що відверто маніпулює свідомістю індивіда. Вона вимагає від сучасного глядача, слухача, читача оригінального осмислення і критичного аналізу, виявлення естетичного і художнього значення медіатекстів, визначення їх потенційних можливостей для розвитку особистості. У зв’язку з цим, одним із шляхів забезпечення інформаційно-психологічної безпеки особистості виступає вміння читати медіатекст, розвивати самостійність, критичне мислення, що збільшує опору маніпулятивному впливу медійної інформації.

Мета роботи – розкрити та показати досвід роботи у проведенні тренігів з медіаграмотності для більш якісної роботи з медіатехнологіями.

Методологія. Систематизація й теоретичне осмислення наукових публікацій, аналіз наукової та навчальної літератури, інтернет-джерел, розкриття основних дефініцій досліджуваної проблеми, узагальнення та уточнення ідей науковців.

Наукова новизна. Визначено нові аспекти медіаосвітніх застосувань в умовах закладу вищої освіти відповідно до законодавчих змін. Представлено основні форми впровадження медіаосвіти різних категорій учасників освітнього процесу закладу. Розкрито оптимальні умови поєднання у навчальні дисципліни курсу з медіаграмотності. Проаналізовано, які компетентності набувають учасники освітнього процесу після опанування курсу.

Зроблено висновки, що впровадження курсів з медіаграмотності допоможе ефективно орієнтуватися у медіапросторі та осмислення власних медіапотреб; дозволить сприяти адекватному та різнобічному оцінюванню змісту і форм інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа.