КЕЙС АДАПТАЦІЇ ДИЗАЙНУ ДИСЦИПЛІН ДО УМОВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Ключові слова:
викладання, дистанційна освіта, дизайн дисципліни, технології дистанційного навчання, заклади вищої освіти, дистанційні курсиАнотація
У статті обґрунтовується кейс дизайну навчальної дисципліни «Педагогічна майстерність» до умов дистанційного навчання, представлено результати досліджень оцінки якості його організації та проведення, встановлено ефективність і доступність форм організації освітнього процесу за даним кейсом.
Мета роботи – обґрунтувати кейс дизайну дисципліни «Педагогічна майстерність» до умов дистанційного навчання.
Методологічною основою дослідження є науково-педагогічні засади дистанційного навчання (О. Андрєєв, В. Кухаренко, Н. Сиротенко, П. Стефаненко, А. Хуторський), теоретикометодологічні засади самостійної навчально-пізнавальної діяльності (О. Малихін, М. Солдатенко, П. Підкасистий), концептуальні положення з проблеми активізації пізнавальної діяльності (І. Лернер, В. Лядіус, А. Морозов, С. Неверкович, В. Сластьонін, С. Сисоєва).
Наукова новизна полягає у тому, що обґрунтовано кейс дизайну навчальної дисципліни «Педагогічна майстерність» до умов дистанційного навчання та визначено ефективність його організації в освітньому процесі.
Висновки. На основі аналізу результатів дослідження виявлено, що організація дистанційного освітнього процесу має будуватися з урахуванням максимального залучення кожного здобувача освіти в активну, самостійну пізнавальну діяльність. Ефективність дистанційного навчання в значному ступені визначається формою організації зворотного зв’язку між викладачем і здобувачем.
На основі аналізу результатів дослідження, проведених з метою визначення об’єктивності оцінки якості організації та впровадження дистанційного навчання на факультеті фізичного виховання з навчальної дисципліни «Педагогічна майстерність» виявлено: позитивні тенденції щодо ставлення здобувачів до дистанційного навчання; вище за середній ступінь задоволеності студентів організацією дистанційного навчання з даної дисципліни; можливі труднощі в реалізації представленого кейсу.
Визначено, що ефективність освітнього дистанційного процесу обумовлено дизайном дисципліни, який має ґрунтуватись на стимулюванні пізнавальної діяльності здобувачів, впровадженні творчих практичних завдань, формуванні внутрішніх стимулів до навчання.
Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі вбачаємо у пошуку та апробації нових інструментів дистанційної освіти; розповсюдженні здобутого досвіду на інші дисципліни.
