ЕТНОГРАФІЧНА ПРАКТИКА В ІНСТИТУТІ ІСТОРІЇ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Мета роботи: висвітлити історію організації та проведення етнографічної практики на історичному факультеті / Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського. Визначити навчально-виховне значення цього компонента освітньої програми для студентів та вказати на його роль в
умовах російсько-української війни як усно-історичного дослідження для формування (збереження) історичної пам’яті українського народу.

Методологічну основу становить сукупність загальнонаукових і конкретно-історичних принципів і методів, провідну роль серед яких відіграло практичне використання можливостей та інструментарію усної історії.

Новизна дослідження. Розглянуто впровадження етнографічної практики в освітній процес на історичному факультеті, схарактеризовано напрями дослідження, умови та охоплені території, особливу увагу приділено методам і видам збору усноісторичної інформації: спостереження; анкетування; усне опитування респондентів.

Висновки. Протягом трьох десятиліть на історичному факультеті / Інституті історії відбувався постійний науковий пошук та оптимізація форм і методів проведення практики: визначення тематики, пошук регіону досліджень, адаптація завдань практики відповідно до наукових уподобань співробітників кафедри. Основна увага приділялася культурі (матеріальній та духовній) Чернігівщині, звичаям та традиціям місцевого населення у різні історичні періоди. Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 р. змусило викладачів та студентів інституту переорієнтуватися на вивчення актуальних питань сьогодення задля збереження історичної пам’яті для нащадків: «Повсякденне життя населення Чернігівщина в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року». Зібрана інформація дозволяє у хронологічній послідовності відтворити перебіг подій під час тимчасової російської окупації (ізоляції) населених пунктів Чернігівщини у лютому-квітні 2022 р., вона є важливою складовою історичної пам’яті. Крім того, студентська молодь набула досвіду спілкування з різними групами населення, удосконалила навички соціальної взаємодії та комунікації, отримала цінні знання щодо психології пересічних громадян у травматичних ситуаціях і навички працювати з ними, поглибила знання про російську агресію на Чернігівщині з усноісторичних джерел та сформувала власне бачення воєнних подій на прикордонних територіях.