ПЕРСПЕКТИВИ В ПІДХОДІ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОБУТУ НАВЧАННЯ ЕКО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • Діана Антоці Доктор хабілітат педагогіки, доцент/конференціар, проректор з наукової діяльності, Державний Педагогічний Університет імені Іона Крянге https://orcid.org/0000-0002-7018-6651
  • Валентина Мисліцкі PhD, доцент кафедри психопедагогіки і спеціальної психопедагогіки, Державний Педагогічний Університет імені Іона Крянге https://orcid.org/0000-0001-7868-4439

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.242627

Ключові слова:

благополуччя, добробут, здоровий спосіб життя, система освіти, екосистема навчання, страхування, педагогічний персонал

Анотація

Здійснено комплексний аналіз існуючої наукової літератури, яка відображає певні погляди щодо концептуалізації та сприяння добробуту, висвітлює проблематику цього питання з різних точок зору. Ці проблеми проявляються в різних підходах, інтерпретаціях забезпечення та сприяння добробуту. Аналіз численних наукових думок відображає розбіжності у використанні термінології, неточність у представленні структурних компонентів та замовчування вирішальної ролі цього виміру в підтримці психологічної рівноваги. Важливим є скоординоване перенесення минулого досвіду з когнітивної, афективної та конативної точки зору в контекст теперішнього та їх консолідація в плануванні майбутнього. Ми визначаємо наслідки ігнорування, зневаги до основної цінності благополуччя в просуванні особистого та професійного розвитку в сучасній освітній системі, яка також сприяє створенню позитивного соціального середовища.

Усунення цих розбіжностей має вирішальне значення, особливо для освітнього середовища. Забезпечення добробуту для педагогічного персоналу та самим педагогічним персоналом може сприяти створенню сприятливої ​​та цілісної екосистеми в освітніх установах, факт, який привів нас до цілісної концептуалізації добробуту з включенням внутрішнього та зовнішнього визначального змісту для організації та  забезпечення сприяння благополуччю для всіх учасників освітнього процесу. Коли вчителі відчувають, що їх цінують, мотивують і вони мають повноваження, вони краще мотивовані до створення оптимального навчального матеріалу зі своїх предметів. Це, у свою чергу, покращує стабільність та ефективність освітнього середовища, гарантуючи, що суб’єкти отримують високоякісну освіту, адаптовану до їхніх різноманітних потреб. Заохочуючи цілісний розвиток як вчителів, так і всіх суб’єктів, освітні заклади можуть культивувати культуру благополуччя, яка сприяє зростанню та успіху для всіх зацікавлених сторін.

Downloads

Опубліковано

18.06.2024