МОТИВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОНСТРУКТ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ МИСТЕЦТВ НА ЗАСАДАХ АКМЕГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ

Анотація

Статтю присвячено висвітленню мотиваційно-інформаційного конструкту музично-виконавської комунікації студентів факультетів мистецтв з використанням акмегерменевтичного підходу.

Мета роботи – визначити та обґрунтувати мотиваційно-інформаційний конструкт у студентів факультетів мистецтв на засадах акмегерменевтичного підходу, що є одним із основних у структурі виконавської комунікації.

Методологія. У статті на основі акмегерменевтичного підходу  використано теоретичні методи: аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної літератури; порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, систематизація з метою визначення та обґрунтування мотиваційно-інформаційного конструкту в формуванні у студентів факультетів мистецтв виконавської комунікації. 

Наукова новизна полягає у визначенні та обґрунтуванні мотиваційно-інформа­ційного конструкту в формуванні у студентів факультетів мистецтв виконавської комунікації на засадах акмегерменевтичного підходу. 

Висновки. Зроблено висновки про те, що виконавська діяльність полягатиме не лише у володінні навичок правильного вдиху і видиху, але також і в умінні підтримувати дихальну опору належним напруженням м’язів. І перша і друга сторони специфіки дихання саксофоніста мають постійно удосконалюватися, а саме це має бути практикування гри тривалих звуків, спеціальних мелодичних вправ, гам, арпеджованих акордів, етюдів, вико­нання різноманітного репертуару. Тому розуміння студентами факультетів мистецтв даних позицій викликає потребу в удосконаленні власної майстерності через вправляння.

Закцентовано увагу на тому, що об’єднувальною ідеєю, фундаментом теоретичних, методико-практичних пошуків у галузі підготовки студентів факультетів мистецтв до музично-виконавської комунікації визначено акмегерменевтичний підхід, сутність якого полягає в інтеграції та конвергенції мистецьких феноменів та акмеології, як науки про якість творчої діяльності в побудові особистісної траєкторії розвитку.

Подальшого вивчення набувають питання обґрунтування  організаційно-методичної моделі формування у студентів факультетів мистецтв виконавської комунікації на засадах акмегерменевтичного підходу.