КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – ОСНОВА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Ключові слова:
підготовка бакалаврів, технологічна освіта, освітньо-професійна програма, компетентнісний підхід, компетенція, компетентністьАнотація
У статті розглядається питання впровадження компетентнісно зорієнтованого підходу у систему підготовки бакалаврів технологічної освіти. Звертається увага на те, що під розроблені загальні та фахові компетентності майбутнього випускника повинні системно впроваджуватись певні зміни до самої системи підготовки майбутнього вчителя. Особлива увага приділяється впровадженню діагностики програмних результатів навчання, яка б дозволяла не тільки традиційно визначати рівень знань, умінь та навичок студента, а й рівень сформованих компетенцій його майбутньої професійної діяльності.
Мета дослідження – визначення системи компетентностей бакалаврів напряму підготовки 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) відповідно до вимог компетентісного принципу підготовки спеціалістів.
Методологія дослідження включає загальнотеоретичні методи: аналіз і синтез педагогічної, психологічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація наявних теоретичних підходів; аналітична індукція як прийом для формування універсальних тверджень щодо визначення вимог компетентнісного принципу підготовки спеціалістів напряму підготовки 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології).
Наукова новизна полягає у визначенні принципів компетентнісно зорієнтованої системи підготовки бакалаврів напряму підготовки 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології).
Висновки. Закладами вищої освіти для кожної спеціальності сформовані освітньопрофесійні програми для першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів. Серед структурних елементів дані документи містять списки програмних компетентностей (інтегральну компетентність, загальні компетентності та фахові компетентності) та програмні результати навчання. Інтегральна компетентність випускника полягає у здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності відповідають основним вимогам до педагога взагалі, а фахові – чітко окреслюють мету, завдання та зміст предметів навчального плану відповідної спеціальності.
Особлива увага приділяється програмним результатам навчання, вважаємо, що необхідно створити таку систему навчання, яка б дозволяла не тільки традиційно визначати рівень знань, умінь та навичок студента, а й рівень сформованих компетенцій його майбутньої професійної діяльності. Для створення такої системи доцільно поєднати традиційні методи та засоби перевірки знань, умінь і навичок та інноваційні підходи, орієнтовані на комплексну оцінку сформованих компетенцій. Результатом цього поєднання буде те, що студент не тільки набуде здатність застосовувати знання, вміння, ціннісний і практичний досвід для успішного вирішення особистісних і професійних завдань, а й буде відповідати вимогам ринку.
Таким чином, майбутніх педагогів у закладах вищої освіти необхідно не тільки теоретично готувати до впровадження компетентнісно зорієнтованого навчання, але й впровадити дані принципи у саму систему підготовки майбутніх учителів.
Посилання
Adol'f, V. A. (1998). Formirovanie professional'noj kompetentnosti budushhego uchitelja [Formation of professional competence of a future teacher]. Pedagogika – Pedagogy. 1, С. 88–92.
Derzhavnyi standart bazovoi i povnoi zahalnoi serednoi osvity : zatv. postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 lystopada 2011 r. №1392. [State standard of basic and complete general secondary education]. Uriadovyi kur’ier – Government courier. 2012, February 1.
Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «On Education»]. (2017). Vidomosti Verkhovnoi Rady – Information of the Verkhovna Rada, 38-39.
Alekseeva, L. P., Shablygina, N. S. (1998). Professional'naja kompetentnost' [Professional competence]. Jenciklopedija professional'nogo obrazovanija – Encyclopedia of Professional Education. Moscow, Russia, Vol. 2, 383.
Vishnjakova, S. M. (1999). Professional'noe obrazovanie. Slovar'. Kljuchevye ponjatija, terminy, aktual'naja leksika [Professional education. Dictionary. Key concepts, terms, relevant vocabulary]. Moscow, Russia: NMC SPO.
Gershunskij, B. S. (2002). Filosofija obrazovanija dlja ХХІ veka [Education Philosophy for the 21st Century]. (2rd). Moscow, Russia: Ped.o-vo Rossii.
Kapterev, P. F. (1982). Izbrannye pedagogicheskie proizvedenija [Selected Pedagogical Works]. Moscow, Russia: Pedagogika.
Klimov, E. A. (2004). Pedagogicheskij trud: psihologicheskie sostavljajushhi [Pedagogical work: psychological components]. Moscow, Russia: MGU.
Markova, A. K. (1996) Psihologija professionalizma [Psychology of Professionalism]. Moscow, Russia: Znanie.
Yaremenko, V., Slipushko, O. (Eds). (2004). Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [New explanatory dictionary of the Ukrainian language]. (Vol. 1). Kyiv, Ukraine: Akonit.
Novikov, A. M. (1986). Process i metody formirovanija trudovyh uchenij: profpedagogika [The process and methods of forming labor exercises: professional pedagogy]. Moscow, Russia: Vysshaja shkola.
Raven Dzh. (1999). Pedagogicheskoe testirovanie. Problemy zabluzhdenie, perspektivy [Pedagogical testing. Problems misleading, prospects]. Moscow, Russia: Kogito-centr.
Tatur, Ju. G. (2004). Kompetentnostnyj podhod v opisanii rezul'tatov i proektirovanii standartov vysshego professional'nogo obrazovanija. Materialy ko vtoromu zasedaniju metodologicheskogo seminara. Avtorskaja versija. – Materials for the second meeting of the methodological seminar. Author's version. Moscow, Russia: Izd-vo Issledovatel'skogo centra problem kachestva podgotovki specialistov.
