МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

У поданій статті визначаються методологічні засади інтеграції природничо-наукової підготовки майбутнього фахівця фізичної культури. Одним із методологічних завдань удосконалення системи вищої педагогічної освіти на факультетах фізичного виховання є пошук перспективних підходів, впровадження сучасних технологій, застосу-вання інтегрованої системи оволодіння знаннями до природничонаукового компонента підготовки фахівців фізичної культури. Якісно новий рівень інтегрованих знань не зводиться до суми відомостей, отриманих з об’єднаних дисциплін, а забезпечує вищий інтегрований підхід при ефективній підготовці майбутнього фахівця.
Основне завдання інтеграції в умовах нової парадигми вищої освіти полягає в тому, щоб вона стала ефективним інструментом професійної діяльності, забезпечуючи відповідність вимогам до конкурентоспроможних фахівців фізичної культури. Інтеграція природничонаукових та професійних знань і вмінь студентів спрямована на забезпечення цілісності навчання. Ми вважаємо, що таку інтеграцію у професійній підготовці майбутніх фахівців доцільно здійснювати на основі системотвірних, базових для освіти природничих науках. На практиці інтегративний підхід реалізується на рівні змісту циклів дисциплін за двома напрямами: внутрішня інтеграція змісту природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та зовнішня інтеграція природничонаукової підготовки з основами спортивних дисциплін. Ми довели, що інтеграція потребує творчого, прогностичного підходу, врахування особливостей параметрів знань; виявлення
специфіки структурування предметних та інтегрованих знань; передбачення застосування адекватних змісту форм, методів, засобів навчання. Отже, інтеграція природничо-наукових та професійних знань і вмінь студентів сприяє формуванню низки компонентів продуктивного мислення, спрямована на забезпечення цілісності навчання. Нами охарактеризовані методологічні підходи, що визначають різні напрями дослідницької діяльності, проте жоден із них не вирішує проблему методології дослідження якісної підготовки фахівців фізичної культури, це вирішення можливе лише при раціональному поєднанні комплексу методологічних підходів. Провідним результатом наукового дослідження природничонаукової підготовки є поєднання компетентнісного, системного та синергічного підходів як адекватного засобу концептуалізації, що відображає специфіку даного дослідження. Мета статті: полягає у визначенні методологічних підходів, що вирішать проблему якісної природничонаукової підготовки фахівців фізичної культури на основі інтеграції природничонаукових та професійних знань і вмінь студентів та сприятимуть формуванню низки компонентів продуктивного мислення і забезпечення цілісності навчання.
Методологічна основа статті. Використовували аналіз та узагальнення даних науково-педагогічної, фахової літератури з фізичної культури.
Наукова новизна. Обґрунтовані методологічні засади інтеграції природничо-наукової та професійно-практичної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури: 1. Зміст фахової фізкультурної освіти, побудований на основі інтеграції, забезпечує професійну спрямованість природничонаукових дисциплін, зокрема самостійне перенесення знань, умінь і навичок в умови спортивної професійної діяльності з урахуванням особливостей внутрішньої інтеграції природничих наук та інтегрованості знань професійно-практичної підготовки. 2. Формування цілісної системи природничонаукової та професійно-практичної підготовки майбутнього фахівця є складною, комплексною теоретичною і практичною проблемою. В процесі її вирішення необхідно враховувати як складність матеріалу предметних галузей навчальних дисциплін, так і складність психічних процесів та механізмів його засвоєння. 3. Із погляду на перспективи майбутньої діяльності студентів вищих педагогічних закладів освіти інтегративний підхід задовольняє всі умови формування цілого, оскільки одна з істотних ознак інтеграції – утворення нової якості різнорідних елементів. Ефективне вирішення цієї фундаментальної теоретичної і практичної проблеми можливе лише за умови використання всезагальних філософських методів пізнання та діалектичної єдності процесів інтеграції і диференціації. 4. Інтеграція професійних і природничих знань студентів, базуючись на загальнопедагогічних закономір-ностях, має обов’язково враховувати не тільки особливості конкретної галузі – фізичної культури, а й тих природничонаукових дисциплін, без яких неможлива повноцінна педагогічна професійна освіта фізкультурного профілю. 5. У процесі розроблення інтегративної системи природничонаукової та професійно-практичної підготовки майбутнього вчителя можливо прогнозувати майбутній розвиток професійно важливих якостей студентів. Для його забезпечення система має одночасно забезпечувати якісний характер змін суб’єкта навчання, незворотність змін, визначену спрямованість змін. 6. Інтеграція природничонаукових та професійних знань і вмінь студентів спрямована на забезпечення цілісності навчання. Таку інтеграцію у професійній підготовці майбутніх фахівців доцільно здійснювати на основі системотвірних, базових для освіти природничих науках. 7. Інтеграція потребує творчого, прогностичного підходу, врахування особливос-тей параметрів знань; виявлення специфіки структурування предметних та інтегрованих знань; передбачає застосування адекватних змісту форм, методів, засобів навчання.
Висновки. Інтеграція природничонаукових та професійних знань і вмінь студентів сприяє формуванню низки компонентів продуктивного мислення, спрямованого на забезпечення цілісності навчання.