ДРАМАТУРГІЧНИЙ ТВІР У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЕСТЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: МАТЕРІАЛИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ У ЗВО
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.242709Ключові слова:
естетико - функційний підхід, рецептивна естетика, семіологія, постструктуралізмАнотація
Мета статті – з’ясувати особливості провідних позицій європейського естетичного дискурсу ХХ – початку ХХІ ст. стосовно функційного аналізу драматургічних творів; запропонувати навчальні матеріали та рекомендації щодо їх вивчення у ЗВО.
Методологія. Дослідницька основа пропонованої теми утворена низкою методологічних підходів, серед яких, зокрема: семіотичний та постструктуралістський підходи, засадничі положення рецептивної естетики і сучасного театрознавства.
Здійснено аналіз фундаментальних праць європейських естетиків ХХ – початку ХХІ ст. Ролана Барта, Умберто Еко, Ґанса Роберта Яусса, Вольфґанґа Ізера, а також польських театрознавців Тадеуша Корнхаузера-Ковзана та Славомира Свйонтека з метою виокремлення естетико-функційного аспекту у драматургічних творах. Узагальнено основні тенденції визначення естетичної цінності цього літературного роду в соціокультурному, лінгвістичному та педагогічному контекстах.
Наукова новизна. Уперше комплексно розглянуто знакові першоджерела сучасної доби, що репрезентують точку зору європейського філософського розмислу на проблему функціонування драматургічного твору як носія естетичної цінності. Розроблені матеріали можна використовувати в професійній підготовці майбутніх учителів літератури, а також культурологів.
Висновки. З’ясовано, що естетико-функційний підхід до вивчення драматургічного художнього твору слід розглядати як складну методологічну проблему поєднання естетичного та функційного аспектів аналізу, визначення естетичної цінності тексту на тлі широкого діапазону оцінок – від суб’єктивних до парадигматичних, епохальних, соціокультурних відповідних контекстів, а також за умов відсутності універсального підходу.