ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ «ЗАХИСТ» В СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВІ: ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Анотація

Мета роботи – порівняти міфологічну спадщину Японії й України, щоб прослідкувати, як саме зберігаються архаїчні традиції у культурній пам’яті націй, та як вони впливають на формування нових мистецьких практик та педагогічних форм.

Методологічною основою є використання комплексу різних методів, зокрема: аналіз науково-публіцистичної літератури, щоб розуміти перспективність напрацьованого матеріалу, зіставлення – для знаходження спільних елементів різних культурних традицій, що безпосередньо впливає на викладання мистецтвознавчих та культурологічних, філософ­ських дисциплін на всіх рівнях освітнього процесу; методи систематизації й узагальнення використовувались для формулювання висновків і рекомендацій. Під час дослідження було поєднано кілька методологічних підходів, зокрема: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, які допомагають в процесах формування професійної компетентності майбутніх педагогів, залученості до активної навчально-пізнавальної діяльності, а також врахування індивідуальних особливостей здобувачів вищої освіти.

Наукова новизна. У статті ми демонструємо, що українська фольклорна спадщина займає особливе місце в нашому житті, а тому заслуговує на детальні наукові дослідження, на інтерпретації її символів і знаків та ін., адже вона унікальна і колоритна в кожному регіоні України. Як показує досвід японців, можливо не просто пронести крізь століття свою архаїку, а й на її основі вибудувати сучасний контент, цікавий різній віковій категорії громадян і популярний за межами своєї країни.

Висновки. За допомогою японсько-українського міфологічного порівняння нам вдалося провести аналіз процесу їхнього осучаснення та відображення в мистецьких роботах, в яких прослідковуються потужні образи, символи та цінності українського спротиву російській імперіалістичній машині. Російська агресія змушує нас інакше поглянути на звичні речі, на людей, переосмислити власні погляди, розставити пріоритети. Саме для цього наші митці створюють «некомфортні» роботи, в яких вони повертають нас у минуле, або демонструють сьогодення, проте не показують майбутнього. На даний момент ми знаходимося «всередині» процесу створення нової української міфології, яка заслуговує на увагу реципієнтів та на подальше теоретичне осмислення. Дослідники продовжують дискутувати на тему достовірності міфів, їхньої класифікації, доречності для створення національної ідеї, проте створення міфу – це природна реакція людей на знання про минуле, на емоційно-почуттєву сферу, цінності, які заховані в цих розповідях, ті моральні якості, на яких будується державний авторитет і імпліцитне виховання свідомого громадянина.