ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

Мета статті – розглянути історико-педагогічний досвід організації освітнього середовища в системі поглядів українських та зарубіжних педагогів.

Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження стали наукові праці українських дослідників та дослідниць, попередній досвід вітчизняних та зарубіжних педагогів, чиї напрацювання є актуальним до нашого часу. У результаті написання статті було визначено особливості організації освітнього середовища та його характерні риси, які характеризували українські та зарубіжні науковці у своїх працях. У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Це дало змогу сформувати цілісне уявлення про систему організації освітнього середовища у різні історичні періоди.

Наукова новизна. У статті представлено ідеї та погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників на процес організації освітнього середовища. На основі дефініційного аналізу поняття «освітнє середовище», було ґрунтовно досліджено його сутність та феномен. Наукові концепції та досвід попередників дав змогу уявити цілісну картину організації освітнього середовища в попередніх століттях.

Висновки. Отже, проаналізувавши основні ідеї провідних педагогів України та світу (Костянтина Ушинського, Василя Сухомлинського, Джона Лока, Рудольфа Штайнера, Януша Корчака) та сучасних дослідників (О. Васильєвої, А. Цимбалару, О. Петренко, О. Цинюк, О. Кошіль, Л. Макар), можна стверджувати, що їхні ідеї та погляди щодо системи освіти та організації освітнього середовища мають суттєвий вплив на формування сучасної освітньої системи, що закладає основу для розвитку системи навчання та виховання у період сьогодення. Варто зауважити, що українські та зарубіжні педагоги зробили неоціненний вклад у розвиток галузі освіти та формування основних педагогічних концепцій. Загалом необхідно акцентувати увагу, що організація освітнього середовища є водночас багатогранним і складним процесом.