АДАПТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ДО УМОВ ВОЄННОГО СТАНУ: ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253315Ключові слова:
професійна освіта, воєнний стан, адаптація освіти, дистанційне навчання, освітній процесАнотація
У статті розглядаються актуальні проблеми функціонування та трансформації системи професійної освіти в умовах воєнного стану в Україні. Особливу увагу приділено аналізу викликів, з якими зіштовхуються заклади професійної (професійно-технічної) освіти, а також пошуку ефективних шляхів адаптації освітнього процесу до нових реалій. Сучасна ситуація вимагає перегляду підходів до організації навчання, забезпечення безперервності освітнього процесу, впровадження цифрових технологій, оновлення змісту освіти, посилення психологічної підтримки учасників освітнього процесу та розвитку державно-приватного партнерства.
Мета роботи – проаналізувати основні виклики, з якими стикається професійна освіта в умовах воєнного стану, та визначити шляхи їх подолання з метою забезпечення стійкості, доступності та якості освітнього процесу.
Методологія – дослідження ґрунтується на системному аналізі нормативно-правової бази, статистичних даних, аналітичних звітів та наукових публікацій, а також на узагальненні практичного досвіду адаптації професійної освіти в кризових умовах. Застосовано методи порівняльного аналізу, логічного узагальнення, контент-аналізу та прогнозування.
Наукова новизна полягає в комплексному підході до вивчення проблем адаптації професійної освіти в умовах воєнного стану, зокрема в обґрунтуванні практичних моделей реагування освітніх закладів на виклики війни, враховуючи регіональні та соціальні особливості. У статті запропоновано конкретні рекомендації щодо цифровізації навчального процесу, гнучкого планування освітніх програм та впровадження механізмів психологічної підтримки здобувачів освіти та педагогів.
Висновки. Ефективна адаптація професійної освіти до умов воєнного стану можлива лише за умови комплексного підходу, який передбачає гармонійне поєднання освітньої гнучкості, цифрової готовності, соціальної підтримки та оновлення змісту навчання відповідно до потреб ринку праці. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці моделей освітньої стійкості, що можуть бути інтегровані в систему професійної освіти в умовах післявоєнного відновлення країни.