ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

У статті проаналізовано сутність та чинники формування правової культури майбутніх юристів як складного особистісного утворення, визначено основні компоненти професійної підготовки, що впливають на становлення правосвідомості та етичних орієнтирів здобувачів вищої освіти – майбутніх правників, схарактеризовано основні особливості формування правової культури майбутніх юристів у сучасних умовах.

Мета статті – розкрити значення правової культури у професійній діяльності фахівців у галузі права та обґрунтувати основні компоненти професійної підготовки майбутніх юристів у закладах вищої освіти.

Методологія. Застосовано репродуктивні та активні методи системного аналізу, порівняння та класифікації для визначення основних складників процесу формування правової культури в умовах  професійної підготовки майбутніх юристів.

Наукова новизна. У процесі дослідження схарактеризовано основні ознаки професії юриста, досліджено природу, системну будову та визначальні чинники розвитку правової культури майбутніх фахівців у галузі права як багатоаспектного особистісного феномену. Окреслено ключові елементи освітнього процесу, що безпосередньо зумовлюють розвиток правової свідомості, системи цінностей та моральних пріоритетів студентів-юристів. Обґрунтовано взаємоінтеграцію основних складників структури правової культури здобувачів юридичного профілю в умовах цифрофізації правосуддя. Позиціоновано, що поняття «культура» має множинну інтерпретацію; здійснено кореляцію чинників до прогнозування професійної діяльності майбутнього юриста на засадах формування професійної компетентності, професійної ідентичності та професійної майстерності.

Висновки. В умовах сучасних викликів правова культура, трансформуючись із простого обсягу теоретичних знань в базис професійної витривалості та етичної відповідальності майбутнього юриста, сприяє формуванню його стійкого імунітету до корупції та правового нігілізму й відіграє роль стрижня фахової стабільності, морального обов’язку доброчесного і неупередженого правника.