ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253601Ключові слова:
правова культура, емоційний інтелект, правова свідомість, молодь, емоційна саморегуляція, правова соціалізація, соціальна відповідальність, емпатія, психолого-педагогічні чинники, освітнє середовище, правомірна поведінкаАнотація
Основним принципом реалізації педагогічних стратегій формування правової культури молоді є інтеграція розвитку емоційного інтелекту в освітній процес. Цей підхід ґрунтується на розумінні емоційної компетентності як психолого-педагогічного механізму, що забезпечує трансформацію теоретичних правових знань у стійкі моделі правомірної поведінки.
Мета роботи: визначення ролі емоційного інтелекту у вихованні правової свідомості та окреслення психолого-педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування правової культури молодого покоління.
Методологія дослідження: у емпіричному дослідженні (2024–2025 рр.) взяли участь 120 студентів віком 18-22 років. Використано адаптовану версію опитувальника EQ-i (Bar-On) для діагностики емоційного інтелекту (саморегуляція, емпатія, стресостійкість), авторську анкету для оцінки рівня правосвідомості, а також методи математичної статистики та кореляційного аналізу.
Наукова новизна: обґрунтовано емоційний інтелект як детермінанту правової соціалізації та окреслено педагогічні стратегії (інтерактивні методи, тренінги саморегуляції), що інтегрують психологічні аспекти розвитку особистості у процес виховання правосвідомої молоді.
Висновки: встановлено статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок r = 0,62) між рівнем емоційного інтелекту та показниками правосвідомості студентів. Провідними компонентами, що забезпечують правомірну поведінку, є емоційна саморегуляція, емпатія та здатність до конструктивного вирішення конфліктів. Розвинений емоційний інтелект виступає чинником стресостійкості та соціальної відповідальності, дозволяючи особистості зберігати правову орієнтацію навіть у кризових умовах.
