ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕСТЕТИЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ПОТЕНЦІАЛ, МЕТОДИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253421Ключові слова:
штучний інтелект, естетизація, естетика, освіта, педагогіка, методологіяАнотація
Мета даного дослідження є виявлення та обґрунтування способів використання технологій штучного інтелекту для естетизації навчального процесу у закладах освіти, визначити педагогічні умови, що сприяють гармонійному поєднанню естетичного та дидактичного компонентів у взаємодії людини і ШІ.
Методологія. Дослідження здійснене на основі поєднання положень низки методологічних підходів, зокрема: поєднання теоретичного аналізу з вивченням наукових джерел з естетики, педагогіки, філософії техніки, освітніх технологій. Задіяний контент-аналіз з оглядом і класифікацією AI-інструментів, що можуть бути застосовані в освіті для естетичних завдань. Порівняльний аналіз – зіставлення традиційних і AI-підходів до естетизації освіти. Також використовується метод експертного опитування – залучення викладачів та педагогів для оцінки ефективності запропонованих рішень.
Використовується метод моделювання та апробація освітніх завдань із використанням ШІ у навчальних групах, з подальшим аналізом результатів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що запропоновано класифікацію функцій ШІ в освітньому процесі. Обґрунтовано педагогічні умови ефективної інтеграції ШІ без втрати гуманістичної складової в освіті. Сформульовано критерії естетичної цінності ШI-продуктів у навчанні, що поєднують мистецькі та дидактичні прийоми.
Висновки. ШІ в освітньому середовищі здатен генерувати мультимодальні форми контенту, адаптовані до індивідуальних особливостей здобувачів освіти.
Естетизація освітнього процесу із застосуванням ШІ потребує створення педагогічних умов, які б забезпечували баланс між технологічною ефективністю та автентичністю культурно-мистецького досвіду.
Таким чином, результати дослідження окреслюють перспективи подальшої роботи у напрямі створення цілісної моделі естетизації освіти на основі ШІ, яка поєднуватиме філософсько-естетичні принципи з практичними педагогічними інструментами. Це дозволить перетворити освітній процес на простір гармонійного поєднання технології, культури та особистісного учня.
Штучний інтелект може стати каталізатором нової освітньої парадигми, у якій естетичний та дидактичний виміри функціонують у єдиному цілісному середовищі. Реалізація цього потенціалу потребує систематичного наукового вивчення, розробки педагогічних моделей, адаптації етичних норм і підготовки педагогів до критичного та творчого застосування новітніх технологій у навчальному процесі.