ІНТЕГРАЦІЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ЗАСОБАМИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні особливостей стратегій інтеграції медіаграмотності в навчальні програми з особливим акцентом на галузі англійської мови професійного спрямування (ESP) та інклюзивну роботу зі студентами з особливими освітніми потребами (ООП). Запропонований підхід враховує різноманітність індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти та сприяє забезпеченню універсального дизайну в навчанні. Метою роботи є озброєння здобувачів освіти інструментарієм для декодування складних медіаповідомлень, верифікації їхньої достовірності та залучення до критичного аналізу паралельно з інтенсивним розвитком іншомовної комунікативної компетентності.

Інтегруючи медіакультуру в усі види аудиторної взаємодії, освітяни формують когнітивну стійкість до дезінформації та маніпулятивних наративів. Автори підкреслюють важливість розвитку суб’єктності та проактивності учасників освітнього процесу, що дає їм змогу проактивно орієнтуватися в інформаційному ландшафті та самостійно моделювати вектор власного розвитку. Практичні кейси ілюструють інтеграцію медіаграмотності в курси ділової англійської мови з адаптацією під специфічні потреби студентів з ООП.

Методологія. Дослідження ґрунтується на компаративному аналізі академічної літератури, систематизації емпіричних даних, педагогічному моніторингу та синтезі практичного викладацького досвіду.

Наукова новизна. Робота закладає теоретичний фундамент для конвергенції медіагра­мотності та ESP на засадах диференціації та моделі SAEN. Позиціонуючи медіаграмотність як фундаментальний компонент професійної комунікативної компетентності, а не як факультативний елемент, така інтеграція приносить користь усім учасникам освітньої екосистеми та забезпечує персоналізацію навчання відповідно до когнітивного профілю кожного студента.

Висновки. Інтеграція медіаграмотності в нормативну та варіативну складові освітніх програм є критично важливою задля  формування суб’єктності та когнітивної незалежності здобувача освіти. Це трансформує студентів із пасивних реципієнтів на автономних, критично мислячих учасників суспільного дискурсу. Через деконструкцію медіанарративів, виявлення інформаційних пасток та розпізнавання дезінформації, запропонований підхід дозволяє базувати рішення на об’єктивних фактах, а не на алгоритмічних сценаріях, що є запорукою когнітивної незалежності в умовах сучасних викликів.