ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ШКІЛЬНОГО АРТ-ПРОСТОРУ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК УЧНІВ: ПРАКТИКА АНГЛОМОВНОГО СЕРЕДОВИЩА В ОБОВ’ЯЗКОВІЙ ОСВІТІ КНР
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263708Ключові слова:
методика навчання англійської мови, заклади обов’язкової освіти КНР, арт-простір, музичний простір, формування комунікативних навичокАнотація
У сучасних умовах глобалізації та розвитку міжкультурної взаємодії проблема формування комунікативних навичок учнів у процесі навчання іноземних мов набуває особливого значення. Однією з ключових проблем сучасної методики викладання англійської мови залишається недостатній рівень природної, невимушеної іншомовної комунікації учнів поза межами спеціально організованих навчальних ситуацій. У зв’язку з цим актуалізується пошук нових підходів до створення іншомовного освітнього середовища, здатного стимулювати постійну мовленнєву активність учнів. Особливий інтерес у цьому контексті становить досвід Китайської Народної Республіки, де сучасні школи активно інтегрують елементи арт-простору у систему англомовної комунікації учнів.
Мета роботи полягає у визначенні педагогічного потенціалу шкільного арт-простору у формуванні комунікативних навичок учнів та аналізі практики використання англомовного середовища в системі обов’язкової освіти КНР як засобу стимулювання природної іншомовної комунікації. У процесі дослідження використано комплекс взаємопов’язаних методів: аналіз і синтез наукових джерел – для систематизації підходів до організації арт-простору та іншомовного середовища; порівняльно-педагогічний метод – для зіставлення практик КНР та України; контент-аналіз – для вивчення сучасних китайських освітніх практик, елементів візуального й музичного простору шкіл; метод узагальнення та педагогічної інтерпретації – для визначення педагогічного потенціалу арт-простору у розвитку комунікативних навичок учнів.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі педагогічного потенціалу шкільного арт-простору як інструменту стимулювання природної англомовної комунікації учнів у закладах обов’язкової освіти КНР. У роботі систематизовано сучасні практики використання візуального та музичного простору китайських шкіл у формуванні іншомовного середовища та визначено перспективи їх адаптації до умов української школи.
Висновки: встановлено, що сучасні школи КНР активно використовують візуальні, музичні та функціональні елементи арт-простору для створення постійної англомовної присутності у шкільному середовищі. Інтеграція англійської мови у систему візуальної навігації, творчі простори, музичні практики, тематичні зони та позаурочну діяльність сприяє зниженню психологічного бар’єру комунікації, підвищенню мотивації учнів та розвитку навичок природного мовленнєвого спілкування. Досвід КНР визначено як перспективний для модернізації української школи в умовах реалізації концепції Нової української школи.