ДИСКУРСИВНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ УЧНІВ МАН

Анотація

Мета роботи – теоретично обґрунтувати дискурсивну невизначеність як передумову становлення наукового дизайн-мислення учнів Малої академії наук України в умовах інтеграції science-art, STEAM-освіти та неперервної дизайн-освіти; визначити наукове дизайн-мислення як вікововідповідний спосіб входження учнівства у дослідницько-проєктну діяльність.

Методологічною основою дослідження є положення педагогіки дослідницького навчання, філософії науки, психології мислення, теорії дизайну, STEAM-освіти та неперервної дизайн-освіти. Використано теоретичний аналіз і синтез наукових джерел, порівняння підходів до наукового й дизайнерського мислення, узагальнення, систематизацію, інтерпретацію нормативно-методичних матеріалів МАН України, а також моделювання вікової динаміки становлення наукового дизайн-мислення учнівства.

Наукова новизна полягає в уточненні змісту поняття «дискурсивна невизначеність» у контексті дослідницько-проєктної діяльності учнівства МАН; обґрунтуванні взаємозв’язку science-art, STEAM-освіти й неперервної дизайн-освіти як середовища становлення наукового дизайн-мислення; розмежуванні проявів невизначеності у класичному науковому мисленні та науковому дизайн-мисленні; визначенні наукового дизайн-мислення як пропедевтичного етапу входження учнів/учениць у логіку академічного дослідження.

Висновки. Доведено, що дискурсивна невизначеність не є перешкодою пізнання, а виконує функцію продуктивного інтелектуального напруження: спонукає учня ставити проблему, формулювати дослідницьке запитання, висувати гіпотезу або проєктну ідею, критично перевіряти джерела, моделювати можливе рішення, аргументувати позицію та здійснювати рефлексію. Установлено, що science-art створює поле поєднання науки, мистецтва, дизайну й цифрової візуалізації; STEAM-освіта задає міждисциплінарну освітню рамку; неперервна дизайн-освіта забезпечує послідовний розвиток проєктного, візуально-технологічного та дослідницького мислення учнів/учениць. З’ясовано, що у класичному науковому мисленні невизначеність переважно долається шляхом уточнення понять, доказу й пояснення, тоді як у науковому дизайн-мисленні вона зберігається як простір варіативного проєктного пошуку. Визначено групи вимірників становлення наукового дизайн-мислення учнівства МАН: когнітивні, інформаційні, дискурсивні, проєктно-дизайнерські, методологічні, рефлексивні та етичні.