ФІЛОСОФСЬКІ ТРАДИЦІЇ УНІВЕРСИТЕТУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОСВІДУ ДІАЛОГУ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ: НАУКОВІ СЕМІНАРИ ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ЛИЧКОВАХА
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253407Ключові слова:
учитель, учень, діалог, університет, філософія, науковий семінар, Володимир ЛичковахАнотація
У статті розкривається проблема взаємодії вчителя та учня. Підкреслюється значимість постаті вчителя для формування наукового бачення та особистісного професійного зростання. Представлений приклад набуття навичок філософського мислення та глибинного усвідомлення через спілкування учня з вчителем на прикладі власного досвіду опанування світової філософської думки на наукових семінарах професора Володимира Личковаха.
Мета статті – теоретичне осмислення феномену взаємодії вчителя та учня в процесі опанування підвалин світової філософської думки та виявлення плідних механізмів впливу наставника на слухача у контексті вироблення навичок володіння методологічним інструментарієм філософії та розвитку самостійного евристичного мислення.
Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становить системний підхід, що дає можливість повною мірою охопити означену проблему та виявити сутнісні зв’язки. Крім того використано феноменологічний підхід, що дозволяє аналізувати феномен взаємодії вчителя та учня з позиції їхньої смислової даності у свідомості суб’єкту та історичний підхід. У статті також застосовано елементи герменевтичного та компаративного методу та загальнонаукові методи аналізу і синтезу для формування структурних кліше взаємодії вчитель–учень.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному осмисленні феномену діалогічності у взаємодії вчитель – учень, використовуючи власний досвід спілкування з професором-наставником на наукових семінарах та аналіз використання досвіду наукової діалогічності у сучасному навчальному процесі, що сприяє формуванню науковотворчого духу у студентів.
Висновки. У ході дослідження виявлені дієві механізми передачі власного наукового досвіду від вчителя до учня. Серед яких: високий рівень інтелекту, системність. творчій підхід, евристичність, вміння формувати навички самостійного мислення та спонукати до наукового пошуку. Саме вищезазначені риси притаманні знаному науковцю професору Володимиру Личковаху, що створив свою наукову школу естетики у, на той час, Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка. Продовжуючи загальнокультурні філософські традиції він виявився справжнім носієм мудрості і виростив цілу плеяду науковців.