УКРАЇНОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253413Ключові слова:
історична пам’ять, національна стійкість, українознавчі дисципліни, вища освіта, російсько-українська війна, регіональна ідентичність, гуманітарна безпекаАнотація
У контексті російсько-української війни українознавчий освітній компонент набуває особливої актуальності, оскільки забезпечує протидію деструктивним інформаційним наративам, сприяє формуванню критичного мислення та підвищує рівень національної стійкості молоді. Практика освітнього процесу у закладах вищої освіти переконливо засвідчує, що в кризових реаліях гуманітарна освіта трансформується з інструмента передачі знань у важливий чинник гуманітарної безпеки, інтелектуального спротиву та соціальної консолідації.
Метою статті є аналіз трансформації змісту та методології викладання українознавчих дисциплін у Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у 2022–2025 роках та визначення їхньої ролі у формуванні історичної пам’яті й національної стійкості студентської молоді у контексті повномасштабної агресії.
Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що синтезує методи історичного, соціокультурного аналізу та усної історії. Застосування принципів історизму, об’єктивності та аксіологічного підходу дозволило комплексно розглянути роль українознавчих дисциплін у формуванні національної стійкості та історичної пам’яті студентської молоді.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному осмисленні українознавчих дисциплін як ефективного інструменту формування національної стійкості у реаліях воєнного часу на прикладі конкретного регіонального університету. Уперше здійснено системний аналіз досвіду історії щодо інтеграції деколонізаційного підходу, елементів медіаграмотності та усноісторичних практик у викладання українознавчих курсів у період повномасштабного російського вторгнення в Україну. Це дозволило виявити трансформацію гуманітарної освіти у чинник гуманітарної безпеки та інтелектуального спротиву.
Висновки засвідчують, що українознавчі дисципліни, представлені в освітніх програмах Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського, мають важливе світоглядне, соціально-психологічне та безпекове значення. Вони сприяють формуванню стійкої історичної пам’яті, розвитку громадянської відповідальності та національної ідентичності студентської молоді, а також утвердженню ціннісних орієнтирів, заснованих на усвідомленні тяглості українського історичного досвіду й суб’єктності українського народу.