ОРГАНІЗОВАНА РУХОВА АКТИВНІСТЬ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Анотація

Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні організованої рухової активності як педагогічного засобу формування соціально-емоційної компетентності студентської молоді в умовах сучасної вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою посилення компетентнісної спрямованості освітнього процесу, у якому фізичне виховання розглядається як чинник розвитку рухової підготовленості, саморегуляції, комунікативної взаємодії, емоційної стійкості та відповідальної поведінки студентів. Соціально-емоційна компетентність визначається як інтегративна характеристика особистості, що охоплює здатність усвідомлювати власні емоційні стани, регулювати поведінку, будувати конструктивну взаємодію, приймати відповідальні рішення та діяти відповідно до норм освітнього й соціального середовища.

Методологія дослідження ґрунтується на компетентнісному, системному, діяльнісному, особистісно орієнтованому та міждисциплінарному підходах. Використано методи теоретичного аналізу, синтезу, порівняння, систематизації й узагальнення наукових джерел з проблем соціально-емоційного навчання, soft skills, емоційного інтелекту, саморегуляції, фізичного виховання та організованої рухової активності студентської молоді.

Наукова новизна полягає в уточненні педагогічного змісту соціально-емоційної компетентності студентів у контексті організованої рухової активності та в обґрунтуванні її формувального потенціалу в системі фізичного виховання закладів вищої освіти. Організовану рухову активність розглянуто як структурований педагогічний процес, що поєднує рухову діяльність, взаємодію, самоконтроль, емоційну регуляцію, рефлексію та соціальну відповідальність.

Висновки. Теоретичний аналіз засвідчив, що організована рухова активність має значний потенціал для формування соціально-емоційної компетентності студентської молоді. Її педагогічна ефективність пов’язана з можливістю створення ситуацій співпраці, взаємної підтримки, контролю емоційних реакцій, прийняття рішень, дотримання правил і відповідальності за результат спільної діяльності. У системі вищої освіти фізичне виховання може виконувати функцію середовища соціально-емоційного розвитку студентів за умови цілеспрямованого добору засобів, методів і форм організованої рухової активності.