ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ «МІФОТВОРЧОСТІ ТА ЖИТТЄВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ АРХЕТИПІВ» К. Г. ЮНГА У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263942Ключові слова:
архетип, архетипологія, его, колективне несвідоме, нумінозність, індивідуація, Тінь, Маска, Аніма, Анімус, професійна освіта, педагогічна ідентичністьАнотація
У статті досліджуються теоретичні підвалини та прикладний потенціал теорії архетипів К. Г. Юнга в системі професійної освіти. Сучасна система професійної освіти зіштовхується з викликами, що значною мірою виходять за межі традиційних дидактичних підходів, а саме: зростає потреба у формуванні в суб’єктів навчання не лише фахових компетентностей, а й психологічної зрілості, особистісної резил’єнтності та здатності до критичної рефлексії. У цьому контексті теорія архетипів К. Г. Юнга набуває окремого методологічного значення – як інструментарій, що дозволяє педагогам і здобувачам освіти глибше осягнути власні внутрішні детермінанти та механізми регуляції поведінки.
Мета дослідження полягає у розгляді можливостей прикладного використання теорії архетипів К. Г. Юнга в системі професійної освіти, а саме: у педагогічній діяльності, становленні особистості педагога та розбудові освітнього середовища.
Методологічну основу дослідження становить сукупність філософських, психологічних і педагогічних теорій та концепцій, що забезпечують теоретичне підґрунтя для комплексного розгляду досліджуваної проблеми й визначають систему концептуальних підходів до її наукової інтерпретації.
Наукова новизна полягає у дослідженні можливостей прикладного використання теорії архетипів К. Г. Юнга в системі професійної освіти.
Висновки. Дослідження завершується побудовою теоретичних алгоритмів упровадження архетипологічного підходу у структурування педагогічної взаємодії та формування психологічно стійких ціннісних орієнтацій, що є передумовою взаєморозуміння між учасниками освітнього процесу.
Доведено, що застосування методів архетипології у педагогічній підготовці та підвищенні кваліфікації педагогів дозволяє: 1) виявляти та опрацьовувати несвідомі патерни поведінки педагога; 2) розвивати здатність до рефлексії та автентичної суб’єкт-суб’єктної взаємодії зі здобувачами освіти; 3) формувати психологічно стійкі ціннісні орієнтації, що слугують підґрунтям для взаєморозуміння в освітньому середовищі.
Упровадження архетипологічного підходу до системи професійної педагогічної освіти є не лише теоретично обґрунтованим, а й практично необхідним кроком на шляху до становлення педагога нового типу.
