ДИСПУТ ЯК ФОРМА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація

Мета статті – схарактеризувати диспут як форму вивчення літератури в закладах вищої освіти, розкрити специфіку діалогічної діяльності суб’єктів цієї навчальної форми, визначити основні функції диспуту, проаналізувати методику його підготовки та проведення.

Методологія ґрунтується на концептуальних положеннях дидактики вищої школи, методах та формах організації навчання у закладах вищої освіти, креативності майбутніх учителів літератури в контексті їхньої професійно-методичної підготовки на розробленій системі розвитку та лекторській майстерності викладача літератури як необхідній умові забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Наукова новизна: Систематизовано знання про диспут як форму вивчення літератури в закладах вищої освіти і дискусію як основний метод диспуту.

Висновки. Диспут – це активна форма вивчення літератури в закладах вищої освіти. Диспут завжди поліфункціональний, він забезпечує реалізацію таких основних функцій: пізнавальної, комунікативної, самореалізаційної, самостверджувальної, інтеграційної, плюральної, творчої, фасилітативної, сингулярної, інтерактивної, виховної, розвивальної, гедоністичної, адаптативної, соціалізаційної, емпатійної, емоційної.

Схарактеризували особливості методики підготовки і проведення диспуту як форми вивчення літератури в закладах вищої освіти, вирізнили вимоги до дискусії як основного методу диспуту, навели приклади правил і пам'яток для учасників цієї навчальної форми, змоделювали орієнтовний план дискусії за літературними й історичними творами.

Диспуту як формі вивчення літератури притаманні різні діалогічні методи: дискусії, діалоги студентів з автором тексту, персонажами твору, з критиками й літературознавцями, істориками, колективний полімистецький діалог. Застосування діалогічних методів у процесі вивчення художнього твору сприяє формуванню у майбутніх учителів літератури таких якостей, як: здатність до командної роботи, уміння обґрунтовувати свою думку й творчо розв'язувати проблемні завдання, генерувати нові ідеї; проявляти ініціативність, аналізувати й синтезувати, критично оцінювати інформацію,  робити висновки й узагальнення, виявляти громадянську свідомість і активність, повагу до української історії й національної культури.