ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.242520Ключові слова:
професійна підготовка, професійна готовність, здобувач, майбутній вчитель фізичної культури, заклад вищої освітиАнотація
Стаття присвячена професійній підготовці майбутніх вчителів фізичної культури. У статті представлено характеристику понятійно-термінологічного апарату професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та трактування поняття «професійна підготовка». Розкрито значущість вивчення здобувачами навчальної дисципліни «Теорія та методика навчання атлетизму» як приклад формування професійної готовності здобувачів до професійної діяльності вчителя фізичної культури.
Мета статті – розглянути проблему професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності на сучасному етапі.
Методологія. Методологічним підґрунтям розв’язання проблеми формування професійної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до роботи в школі стали наукові праці вітчизняних учених, у яких представлено: питання теорії й практики професійної підготовки учителів. У дослідженні було використано такі загальнонаукові методи як аналіз літературних джерел, спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Проведено анкетування 248 учителів фізичної культури шкіл Житомирщини. Педагогічний експеримент проходив в Житомирському державному університеті імені Івана Франка в 2021–2023 рр., в якому взяли участь здобувачі третього курсу (43 чол.; 23 – контрольна та 20 – експериментальна групи) факультету фізичного виховання і спорту.
Наукова новизна. Встановлено, що професійні знання, уміння, навички і компетентності мають пряму залежність від стажу роботи вчителя у школі. Всі здобувачі-практиканти та 75,0–89,4 % вчителів різних вікових груп бажають систематично оновлювати свої знання.
Висновки. Доведено, що формування професійної готовності здобувача закладу вищої освіти до роботи вчителем фізичної культури в школі, може суттєво покращити його структурні компоненти професійної підготовленості. Різниця до експерименту і по його завершенні становила: за професійними знаннями – 6,02 бала за різниці достовірності
Р ˂ 0,05, за професійними вміннями і навичками – 5,46 бала при Р ˂ 0,05 та за професійними компетентностями – 4,57 бала при Р ˂ 0,05.