ФОРМУВАННЯ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ГУРТКА «МАЙСТЕРНЯ МЕДІАРОЗСЛІДУВАНЬ»

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему формування інфомедійної грамотності учнів старшої школи в умовах сучасного інформаційного суспільства. Проаналізовано педагогічні можливості гурткової діяльності як форми неформальної освіти, здатної ефективно впливати на розвиток критичного мислення, інформаційної автономності та навичок фактчекінгу в учнів. Особлива увага приділена авторській програмі гуртка «Майстерня медіарозслідувань», розробленій у межах міжнародного проєкту Erasmus+ (Jean Monnet), що інтегрує європейські стандарти медіаосвіти та інструменти громадянської освіти.

Метою статті є теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, зміст, форми й методи ефективного формування інфомедійної грамотності старшокласників у процесі організації діяльності гуртка «Майстерня медіарозслідувань».

Методологія дослідження передбачає міждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз останніх досліджень з технологій впровадження інфомедійної грамотності в школі, педагогічні спостереження та опитування учнів. Теоретичні методи дали змогу струк­турувати ключові компоненти медіаосвіт­ньої діяльності, зокрема елементи дизайн-мислення, а емпіричні – оцінити ефективність запропонованої моделі гуртка на практиці.

Наукова новизна роботи полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та емпі­ричному підтвердженні моделі формування інфомедійної грамотності учнів у позауроч­ному освітньому форматі. Уточнено поняття «інфомедійна грамотність» в контексті неформальної освіти. Визначено педагогічні умови, що сприяють формуванню критичного мислення, інформаційної етики, здатності до протидії маніпуляціям і фейкам. Розкрито ефективність інтеграції європейських освітніх практик в український освітній контекст.

Висновки. Впровадження програми «Майстерня медіарозслідувань» підтвердило її ефективність як інноваційного інструменту формування інфомедійної грамотності старшокласників. Аналіз результатів анкетування засвідчив суттєве підвищення здат­ності учнів до критичного аналізу медіаконтенту, використання фактчекінгових інстру­ментів та зростання толерантності у сприйнятті альтернативних точок зору. Програма поєднує аналітичну, практичну й рефлексивну складові, забезпечуючи формування ключових навичок ХХІ століття. Подальші дослідження доцільно зосередити на адаптації подібних підходів для молодшої школи та професійної підготовки вчителів.