РОЛЬ І МІСЦЕ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253203Ключові слова:
майбутні учителі української мови і літератури, професійна підготовка, педагогічна практика, функції, здобувачі вищої освіти, заклади загальної середньої освітиАнотація
Мета статті – схарактеризувати роль і місце педагогічної практики в професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури.
Методологія. Під час наукового дослідження використано такі методи: аналіз нормативно-правової бази й наукової літератури з досліджуваної проблеми дав змогу схарактеризувати теоретичні засади організації і проведення педагогічної практики; метод спостереження за проходженням педагогічної практики майбутніми учителями української мови і літератури дав змогу визначити проблеми, які потребують розв’язання; анкетування й опитування здобувачів вищої освіти уможливили систематизування та узагальнення отриманих практичних результатів.
Проведене дослідження ґрунтувалося на положеннях кількох методологічних підходів, зокрема: діяльнісного, що передбачав активне залучення майбутніх учителів-словесників до проведення уроків і позакласних заходів із предметів мовно-літературної галузі; компетентнісного, оскільки педагогічна практика мала безпосередньо сприяти формуванню загальних і фахових компетентностей, окреслених в освітньо-професійних програмах; аксіологічного, адже в контексті педагогічної практики здобувачі вищої освіти мали безпосередньо впливати на формування ціннісно-світоглядної сфери учнів, а отже, мали демонструвати певну модель поведінки, що відповідає обраному фаху.
Наукова новизна. У статті окреслено роль і місце педагогічної практики в професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури в контексті реформування освітньої галузі.
Висновки. Доведено, що під час педагогічної практики майбутні учителі української мови і літератури мають усвідомити роль та об’єктивну необхідність теоретичних знань, сформованих умінь і навичок, їхній прикладний характер, а також можуть критично оцінити рівень власної професійної підготовки, а на цій основі проєктувати власну подальшу освітню і професійну діяльність.
Відповідно, педагогічна практика майбутніх учителів української мови і літератури має спрямовуватися не лише на вдосконалення їхньої професійно-педагогічної підготовки, а й на активізацію рефлексивної діяльності (самоаналіз, самоконтроль, самооцінку), а також на розвиток самостійності та креативності. Вона має сприяти усвідомленню майбутніми учителями-словесниками важливості майбутньої педагогічної професії, а також розкривати перед ними нові можливості у творчій діяльності, нові напрями для самореалізації, розвитку індивідуальної майстерності у володінні педагогічними технологіями, методами і засобами.