МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ПОРІВНЯЛЬНЕ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

Анотація

У статті окреслені сутнісні моменти викладання курсу «Порівняльне релігієзнавство» для здобувачів вищої освіти за релігієзнавчим спрямуванням. Увага акцентується на методологічних та методичних аспектах викладання курсу, враховуючи домінуючий фактор порівняльного аналізу, який передбачений у назві курсу. Розкриваються перспективи застосування компаративного методу для більш ґрунтовного усвідомлення релігійних процесів та опанування міжрелігійної взаємодії в історичному та сучасному контекстах.

Мета статті – окреслити методологічні основи викладання курсу «Порівняльне релігіє­знавство» та представити певні авторські методичні напрацювання, що розкри­вають багатогранні освітні можливості вищезазначеного курсу для фахівців з релігіє­знавства.

Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовується феноменологічний та системний підходи, що дає можливість розглянути релігію як духовний феномен в усіх його проявах. Застосовуються різні методи дослідження, серед яких найбільш вагомими постають методи компаративного та структурного аналізу, через які вибудовується запропонована система вивчення предмету.

Наукова новизна дослідження полягає в спробі представлення авторського бачення викладання курсу, що може стати у пригоді для подальшого вдосконалення та наукового осмислення ролі порівняльного релігієзнавства в процесі набуття студентами релігіє­знавчого фаху.

Висновки. Викладання курсу «Порівняльне релігієзнавство» в університеті є вкрай необхідним для майбутніх фахівців з релігієзнавства. Враховуючи, що цей курс виклада­ється після засвоєння основних курсів з релігієзнавства, він виконує функцію система­тизації набутих знань. А також цей курс розкриває науково-дослідницькі перспективи релігієзнавчої галузі, дає більш глибоке усвідомлення сутності духовної культури людства, окреслює перспективи її розвитку.