РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА В ОСВІТІ УКРАЇНИ В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Мета статті – здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку педагогічного краєзнавства в Україні у ХХ ст. у контексті актуальних викликів сучасної освіти.

Методологія дослідження. У статті використано низку методологічних підходів (біографічний, наративний, проблемний, хронологічний, системний, парадигмальний, синерге­тичний), що дозволило комплексно підійти до висвітлення окресленої проблеми. У процесі дослід­ження використовувалися загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння тощо.

Наукова новизна. У статті на основі аналізу наукових джерел і літератури визначено та охарактеризовано періоди розвитку педагогічного краєзнавства в освіті України ХХ століття.

Висновки. Отже, на основі аналізу наукової літератури та джерел ми виокремили кілька періодів розвитку педагогічного краєзнавства у ХХ ст.: І період – 1901–1916 роки – становлення педагогічного краєзнавства в Україні в імперський період; ІІ період – 1917–1921 роки – розвиток педагогічного краєзнавства в освіті України у період Національної революції; ІІІ період – 1922–1930 роках – активізація розвитку педагогічного краєзнавства в освіті України у контексті її реформування; IV період – 1931–1956 роки – радянізація розвитку педагогічного краєзнавства в освіті України; V період – 1957–1984 роки – розвиток педагогічного краєзнавства в Україні у другій половині ХХ ст.; VІ період – 1985–1991 роки – національна спрямованість розвитку педагогічного краєзнавства.

Осмислення проблем педагогічного краєзнавства і його подальший розвиток сприяють формуванню патріотизму та національної самоідентифікації дітей і молоді. Для підвищення ефективності краєзнавчої роботи в закладах освіти потрібно переглянути її першооснови з урахуванням сучасних підходів до розвитку історико-педагогічної регіоналістики, що є перспективним напрямом наших подальших досліджень.