РУТЕНИ/ РУСИНИ В АРАБСЬКОМУ СВІТІ: ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В ЦИВІЛІЗАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253220Ключові слова:
історія України, українознавство, Русь, Україна, рутени / русини, арабський світ, цивілізаційні контактиАнотація
Мета дослідження – продемонструвати, новий напрям інтеграції навчального матеріалу з Історії України до контексту світової історії. А саме – окреслити історію етнічних та цивілізаційних контактів періоду середньовіччя, та визначити місце русинів в цих процесах.
Методологія. Основним методом дослідження став історико-культурологічний, який полягає у детальному вивченні та співставленні даних з релевантних історичних джерел.
Наукова новизна. У статті простежується історія слов’янських етносів, відображена в ісламських історичних джерелах. Доведено, що в багатьох випадках слов’яни, згадані в цих джерелах, можуть бути рутенами/русинами.
Висновки. Контакти між слов’янським та арабським світами існували з початку нової ери, про що свідчать тексти мусульманських істориків, мандрівників, географів, торговців та вчених того часу. незважаючи на те. що русини прямо не згадується в арабомовних документах, очевидно, що вони були рабами походженням з Русі, особливо, коли їх описують як «білих рабів» (сакаліба) в Андалусії, хоча це не означає, що всі сакаліба були родом з Русі. географічне положення Андалусії та Київської русі, поєднаних між собою маршрутами варягів, робить це припущення цілком правдоподібним. Перспективи подальших досліджень мають передбачати не лише з’ясування конкретних наукових фактів, але й подальшу популяризаційну та роз’яснювальну роботу щодо цивілізаційних контактів (як позитивних, так і негативних) в різні історичні періоди. Все вищезазначене має безпосереднє відношення до викладання предмету Історія України як в середній, так і в вищій школі. Це стосується, по-перше, введення нових джерел та нового матеріалу (при тому, що деякі моменти залишаються гіпотетичними, що повинно наголошуватися при викладанні), і, по-друге, формування у здобувачів освіти більш широкого кругозору та здатності розглядати історію українських земель та українського народу в більш широкому європейському та цивілізаційному (в масштабах Великого Середземномор’я) контексті. Це завдання є актуальним, оскільки багато сторінок історії України залишаються мало відомими широкому загалу та недостатньо висвітленими у сучасних наукових публікаціях. Особливо це стосується контактів між народами України та культурами Сходу.