ДО ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ БІОХІМІЇ: ІНТЕГРАЦІЯ ПРОБЛЕМАТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті проаналізовано сучасні дослідження щодо вдосконалення методики викладання дисципліни «Біохімія» студентам, які навчаються за спеціальностями Середня освіта (Фізична культура), Фізична культура і спорт. Розглянуто проблему професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в контексті формування професійних компетентностей та інтеграції принципів сталого розвитку.

Мета роботи: висвітлити приклади інтеграції окремих питань сталого розвитку до курсу «Біохімія», який викладається майбутнім фахівцям фізичної культури і спорту.

Методологія. Роботу виконано на основі системного, компетентнісного та синергетичного підходів. Використано загальнологічні методи аналізу, синтезу, системати­зації й узагальнення інформації.

Наукова новизна дослідження полягає в ініціюванні розгляду проблематики сталого розвитку в курсі «Біохімія», який викладається студентам спеціальностей Середня освіта (Фізична культура), Фізична культура і спорт, що раніше не було предметом уваги українських дослідників.

Висновки. Аналіз сучасних досліджень з методики викладання біохімії майбутнім фахівцям фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти України засвідчив відсутність уваги до інтеграції ідей сталого розвитку у освітній процес.

Вивчення теми «Хімічний склад живих організмів» у курсі «Біохімія» демонструє широкі можливості для поєднання фундаментальних знань про хімічні елементи з глобальними викликами збереження здоров’я та стійкості біосфери і дозволяє акцентувати увагу на таких ключових цілях сталого розвитку: Ціль 3 «Здоров’я і благополуччя», Ціль 6 «Чиста вода та належні санітарні умови», Ціль 7 «Доступна та чиста енергія», Ціль 12 «Відповідальне споживання і виробництво», Ціль 13 «Боротьба зі зміною клімату», Ціль 14 «Збереження морських ресурсів», Ціль 15 «Збереження екосистем суші».

Інтеграція проблематики сталого розвитку у курс «Біохімія» сприяє формуванню біоцентричного світогляду студентів, вихованню культури відповідального ставлення до власного тіла та навколишнього середовища, що узгоджується з глобальними цілями та забезпечує не лише формування професійних компетентностей, а й розвиток екологічно та соціально відповідальної особистості, готової реалізовувати принципи сталого розвитку у сфері фізичної культури і спорту.