ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ПІДХОДІВ У ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД КРАЇН ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Мета статті: дослідити кращі практики впровадження гендерних підходів у діяльність закладів вищої освіти країн Європейського Союзу, виокремити основні аспекти впровадження європейського досвіду в діяльність ЗВО України.

Методологія. У процесі реалізації завдань дослідження здійснено аналіз та узагальнення нормативно-правових документів ЄС, які окреслюють необхідність упровадження гендерних підходів у діяльність ЗВО, проведено емпіричні дослідження досвіду впровадження гендерних підходів у діяльність закладів вищої освіти низки європейських країн (Данії, Німеччини, Фінляндії, Швеції) та порівняльний аналіз відповідних процесів у ЗВО України. Отримані результати дозволили визначити основи системної інтеграції принципів гендерної рівності в освітній, науковий та управлінський процеси через підготовку кадрів, оновлення програм, створення сприятливого середовища та моніторинг результатів.

Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні досвіду впровадження гендерних підходів у діяльності Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського. Матеріали нашої розвідки можуть стати основою формування плану заходів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка з реалізації Стратегії забезпечення гендерної рівності з урахування кращих практик європейського досвіду.

Висновки. Визначено, що європейський досвід упровадження гендерних підходів у роботу закладу вищої освіти суттєво впливає на формування гендерного світогляду як викладачів так і здобувачів освіти. Змінюються підходи до вирішення кадрових питань у навчальному закладі. Представництво жінок і чоловіків на керівних посадах урівноважується. Змістова частина освітніх програм і навчальних курсів поповнюється гендерною складовою. Гендерна освіта впливає на розвиток soft skills (гнучких навичок) здобувачів освіти. Більшість здобувачів освіти бере участь у антидискримінаційних заходах, залучається до правозахисних практик. Гендерна культура стає ознакою професійних компетенцій як викладачів так і студентів.