ЕКСКУРСІЯ ЯК ФОРМА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація

Мета статті – схарактеризувати загальні ознаки екскурсії, діяльність суб’єктів цієї форми вивчення літератури; довести, що літературна екскурсія – це синтез кількох форм пізнавальної діяльності, визначити основні завдання і принципи, які виконує екскурсія як форма вивчення літератури, подати класифікації літературних екскурсій.
Методологія ґрунтується на концептуальних положеннях філософсько-естетичної концепції синтезу мистецтв; культурологічних роботах, у яких взаємозвʼязок і взаємодія мистецтв уводиться в глобальний культурологічний контекст; на загальній теорії мистецтв, за якою літературний твір виражається в слові, але водночас має й надсловесний, «метафізичний» зміст, що виявляє гомогенність із мовою інших мистецтв (різні образотворчості створюють систему, якій притаманна спільна векторність руху, спільні закономірності й інтенції); концепції педагогів із теорії змісту освіти, організації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання.
Наукова новизна. Систематизовано основні принципи й види екскурсії як форми вивчення літератури.
Висновки. Екскурсія – це активна форма вивчення літератури в закладах вищої освіти, наповнена суміжними видами мистецтв (живопис, графіка, скульптура, музика, театр, кіно), що впливають на різні сфери сприймання і створюють додаткові можливості для художнього розвитку особистості, а залучення студентів до дослідно – пошукової мистецької роботи в музеях сприяє розвитку їхньої творчості, ініціативності, пізнавальної активності, конвергентного мислення.
Екскурсія є поліфункціональною. За допомогою поліфонічних підходів художнє ціле стає складним і багатозначним. Оскільки екскурсія – це синтетичний процес діяльності, то в ній поєднується раціональне й чуттєве, загальнолюдське й національне; за допомогою різних художніх мов спрацьовують антитези: текст – підтекст, свідомість – підсвідомість, об’єктивне – суб’єктивне, що розширює обрії світобачення майбутніх учителів української літератури, концентрує внутрішній духовно – емоційний зміст і цінності особистості, формуються ціннісні пріоритети, забезпечується багатство і багатоманіття можливих інтерпретацій літературних текстів, виникають цікаві, нетрадиційні тлумачення художніх творів. Викладачі літератури разом із екскурсоводом і студентами намагаються об’єднати, зв’язати, синтезувати ціннісно-духовні смисли різних мистецтв для кращого усвідомлення текстів і розуміння біографії митців.
Залежно від ролі екскурсії в літературному освітньому просторі закладу вищої освіти і завдань, що ставляться перед ними, вони поділяються на різні типи.
Різновиди екскурсій виконують різні функції, але всі вони є важливими чинниками підвищення ефективної професійної підготовки студентів вищої школи, оскільки технологія навчання перетворюється з вербальної на полімистецьку (вербальну й невербальну), розширюється обсяг мистецьких знань, краще осягаються смисли мистецьких творів, авторських ідей, шліфуються літературні уміння та навички майбутніх учителів літератури.