ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИГУКОВИХ РЕЧЕНЬ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ЮРІЯ МУШКЕТИКА): МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Анотація

Мета статті – дослідити функціонування вигукових речень у сучасній літературній українській мові на матеріалі п’ятитомного видання творів Юрія Мушкетика, здійснити граматичний та синтаксичний аналіз інтер’єктивованих слів, запропонувати методичні рекомендації для їх вивчення на уроках української мови. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: з’ясувати групи нечленованих речень за способом вираження; дослідити семантико-конструктивні групи нечленованих речень, які зустрічаються в повістях та романах письменника.
Методологія. Для розв’язання завдань були використані такі методи дослідження: аналіз текстів художніх творів, які входять до п’ятитомного зібрання Ю.Мушкетика; систематизація семантико-конструктивних груп нечленованих речень.
Новизна роботи полягає в тому, що явище інтер’єктивації недостатньо досліджене українськими мовознавцями, при цьому ніхто з них не вивчав інтер’єктиви у творчості Юрія Мушкетика. Джерелом фактичного матеріалу стали твори Юрія Мушкетика (Мушкетик Ю.М. Твори в 5 т. К.: Дніпр», 1988).
Опрацьовано й досліджено історичні повісті «Смерть Сократа», «Суд над Сенекою», «Жовтий цвіт кульбаби» та романи «Гайдамаки», «Жорстоке милосердя», «Віхола», «Вернися в дім свій», «Позиція» , «Біла тінь», «Вернися в дім свій».
З’ясовано, що явище інтер’єктивації не дуже поширене в художніх творах, проте воно є й заслуговує на увагу, адже за допомогою цього явища можна дослідити стиль відповідної епохи, особливості власного стилю письменника, характер персонажів, змальованих у художньому творі.
Висновки. Констатовано, що найчастіше в романах та повістях митця вживаються нечленовані речення, що утворилися в результаті інтер’єктивації дієслів (42%) та іменників (30%), рідше – фразеологізованих словосполучень (20%) та прислівників (8%). Можна стверджувати, що серед вигукових речень у творах Юрія Мушкетика найбільш поширеними є синтаксичні структури, які складаються з одного слова, що зазнало десемантизації (інтер’єктивовані іменники, дієслова, прислівники).
Фактичний матеріал, зібраний нами, може бути використаний у практиці шкільного навчання сучасної української мови, а також у позакласних заняттях (факультативах, при підготовці до олімпіади та мовних конкурсів).