ПРОБЛЕМА ДІАГНОСТИКИ І КОРЕКЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ МОВЛЕННЄВИМ ДИЗОНТОҐЕНЕЗОМ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті здійснено аналіз вітчизняних досліджень, присвячених теоретикометодологічним та практичним аспектам діагностики та корекції тяжких порушень мовлення різних ґенезів. Актуальність теми обумовлена складною мультисимптоматикою порушень комунікативно-мовленнєвої діяльності та практичною значущістю дослідження, яка полягає в реалізації системного та комплексного підходу до методики діагностики та корекції комунікативно-мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку із різними типами мовленнєвого дизонтоґенезу. Мета роботи: у статті здійснено спробу проаналізувати нейропсихологічний, психологічний, психолінгвістичний та логодидактичний досвід вітчизняних науково-теоретичних і практико-методичних доробок щодо розвитку комунікативно-мовленнєвої у дітей дошкільного віку із різними типами мовленнєвого дизонтоґенезу. Акцентовано увагу на тому, що мовленнєві та комунікативні труднощі дитини віддзеркалюють рівень її психічного розвитку. Методологічну основу роботи склали положення про: комунікативно-особистісний підхід до вивчення розвитку дитини з порушеннями мовлення, методи комплексної діагностики і компенсації порушень мовленнєвого розвитку у дітей. Наукова новизна: уточнено та доповнено відомості про сучасні вітчизняні методики діагностики та корекції комунікативно-мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку із різними типами мовленнєвого дизонтоґенезу. Висновки: діагностика та корекція мовленнєвої та комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку із різними типами мовленнєвого дизонтоґенезу стала предметом багатовекторних наукових пошуків вітчизняних науковців і свідчать про потужний потенціал української логопедії як науки.