ОСВІТА ЯК СИСТЕМА: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Пам’яті Сергія Володимировича Ткаченка

Мета роботи. Встановити відповідність критеріям системності складових соціального інституту «Освіта» як системи.
Методологія. Аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, систематизація філософської і психолого-педагогічної літератури, науково-практичного досвіду.
Наукова новизна. Доповнено «Піраміду потреб А. Маслоу» і обґрунтовано її нові складові: «Потреба у здоров’ї, потреба у рухових вправах, потреба у створенні сім’ї, потреба у соціалізації»; сформульовано вербальну (описову) формулу категорії «Здоров’я» людини; запропоновано використання доповнених рівнів піраміди А. Маслоу і їх складових у якості системостворюючої основи «Освіти» як державного інституту; створено 15 компонентну мотель складових педагогічної майстерності; встановлено порушення ізоморфізму між класно/аудиторною організацією учбового процесу і механізмами формування пам’яті.
Висновки. 1. Незважаючи на існуючий структурно-функціональний склад національної освіти вона не є суворо формалізованою системою, бо не забезпечує рух об’єктивної інформації між своїми рівнями по вертикалі і горизонталі.
2. Суспільна галузь «Освіта», доповнена новими рівнями «Піраміди потреб/необхідностей А. Маслоу з їх складовими – може більш системно формувати світоглядно-прагматичні компетенції об’єктів освітнього процесу.
3. П’ятнадцяти компонентна модель педагогічної майстерності – ширше і глибше розкриває сутність фахівця освіти і може бути застосована для розробки профессіограми вчителя/викладача.
4. Зміст «Формули здоров’я» – систематизований опис побудови методики його зміцнення.
5. Існуюча робоча технологія предметно-дисциплінної організації освітнього процесу знаходиться в протиріччі з механізмами нейропсихологічного формування пам’яті.
6. Кожного випускника школи (ліцею, гімназії), вузу – галузь освіти повинна навчити встановленню і розумінню своїх актуальних можливостей, напрямкам і шляхам розвитку власного потенціалу, допомогти створити обґрунтовану мотивацію вибору професії, плануванню життєвих етапів, аналітико-синтетичним вмінням роботи з інформацією; уникненню амбітних ілюзій щодо свого майбутнього.
7. Освіта – надскладна, гіперкомплексна, структурована система, яка потребує свіжої ідеології, розробки на її основі конструктивної концепції з подальшою реалізаціє сформульованих принципів, законів, методів, правил, механізмів у предметному змісті учбового процесу.