РУХОВІ ВМІННЯ І НАВИЧКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Автор(и)

  • В. М. Шемчук Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» https://orcid.org/0000-0001-5887-6396
  • О. В. Злобіна Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» https://orcid.org/0000-0003-2296-5148

Ключові слова:

саморегуляція, усвідомлені та неусвідомлені рухи, автоматизація рухів, навичка, тонічний контроль, динамічний контроль

Анотація

Стаття присвячена розгляду закономірностей формування рухових навичок та розвитку стійкої виразності рухових відчуттів, безпосередньо пов’язаних з процесом оволодіння технікою прикладних рухових якостей, умінь і навичок, що сприяють об’єктивній готовності до застосування засобів індивідуального захисту у професійній діяльності. Але оволодіння технікою призводить до формування досвіду, а навичка пов’язана з переходом багатьох рухів на неусвідомлений рівень. У наявності явне протиріччя, яке потребує вирішення.
Мета – дослідження існуючих моделей формування рухових навичок майбутніх офіцерів до застосування індивідуальних засобів захисту та вироблення нових, котрі повинні втілювати абстраговану структуру і реально спроектований процес, що дасть змогу проводити на цій формалізованій схемі спостереження за їх розвитком, а також робити достовірні висновки.
Методологія базується на загальних принципах фізіології, базових положеннях педагогічної науки та психології. Методологічну основу статті становлять положення загальної теорії діяльності як підґрунтя дослідження проблеми соціально необхідного напрямку діяльності майбутніх офіцерів та їх готовність до застосування засобів індивідуального захисту.
Наукова новизна полягає в уточненні сутності рухових вмінь і навичок та їх впливу на ефективне застосування індивідуальних засобів захисту майбутніми офіцерами. Вперше виокремлено й схарактеризовано етапи цього процесу та досліджено механізми формування прикладних умінь і навичок з метою формування готовності майбутніх офіцерів до застосування засобів індивідуального захисту.
Висновки. Автоматизація дій не є обов'язковою ознакою навички. Головне в навичці (умінні) – це якість виконання дії, що відповідає заданому зразку. Автоматизувати ж можна і неправильно виконувану дію, тому автоматизація не повинна бути метою вправи, вона лише наслідок психологічної перебудови способів управління процесом. Майбутній офіцер повинен намагатися звільнити дію від динамічного контролю внаслідок утворення динамічного стереотипу, появи впевненості, що і без цього контролю дію буде здійснено правильно. При цьому якість рухової дії зростає як за рахунок більш тонкої диференціації відчуттів, так і за рахунок зняття зайвого, а часом непотрібного психічного і фізичного напруження, скутості, в результаті чого рухи стають більш природними, економними та цільними.

Біографії авторів

В. М. Шемчук, Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»

Заступник начальника кафедри соціально-гуманітарних
та фундаментальних дисциплін Інституту Військово-Морських Сил
Національного університету «Одеська морська академія»
(Одеса, Україна)

О. В. Злобіна, Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»

Старший викладач кафедри соціально-гуманітарних
та фундаментальних дисциплін Інституту Військово-Морських Сил
Національного університету «Одеська морська академія»
(Одеса, Україна)

Посилання

Ashmarin, B. A. (1979). Rukhovi uminnia i navychky. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia [Motor skills and abilities. Theory and methods of physical education]. Moscow, USSR.

Bernshteyn, N. A. (1966). Narysy z fiziolohii rukhiv i fiziolohii aktyvnosti [Essays on the physiology of movements and the physiology of activity]. Moscow, USSR.

Boyko, E. I. (1957). Shche raz pro uminnia i navyky [Once again about skills and abilities]. Pytannya psykholohiyi – Questions of psychology, 1, 133-139.

Zaporozhets, A. V. (1998). Rozvytok dovilnykh rukhiv [Development of arbitrary movements]. Kyiv, Ukraine.

Ilyin, E. P. (1976). Rukhova pamiat, tochnist vidtvorennia amplitudy rukhiv i vlastyvosti nervovoi systemy. Psykhomotoryka [Motor memory, accuracy of reproduction of amplitude of movements and properties of a nervous system. Psychomotor skills]. Lviv, USSR.

Levitov, N. D. (1958). Dytiacha ta pedahohichna psykholohiia [Child and pedagogical psychology]. Moscow, USSR.

Maznychenko, V. D. (2002). Metodolohichni peredumovy do rozuminnia sutnosti i mekhanizmiv rukhovykh navychok [Methodological prerequisites for understanding the essence and mechanisms of motor skills]. Teoriya i praktyka fizychnoyi kulʹtury – Theory and practice of physical culture, 7, 49-50.

Puni, A. S. (1946). K. D. Ushynskyy pro navychky [K. D. Ushinsky about skills]. Teoriia i praktyka fizychnoi kultury – Theory and practice of physical culture, 1, 13-15.

Puni, A. S. (1955). Do pytannia pro povidomlennia ta neusvidomlennia u zadiianykh diiakh [On the question of awareness and non-awareness in memorized actions]. Pytannia psykholohii sportu – Questions of sports psychology, 5-39.

Puni, A. S. (1964). Pro sutnist rukhovykh navychok [On the essence of motor skills]. Pytannia psykholohii – Questions of psychology. 1, 94-103.

Sokolov, O. M. (2006). Rol usvidomlennia rukhiv u vyrobnykakh rukhovykh navichok [The role of movement awareness in the development of motor skills]. Kyiv, Ukraine.

Downloads

Опубліковано

14.11.2023

Номер

Розділ

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ