КОРЕКЦІЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЯК ЧИННИК МОТИВАЦІЇ ЇХ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Актуальність теми зумовлена тим, що травмівний вплив воєнних подій на психіку дорослих та дітей значною мірою зачіпає їхню емоційну сферу. Діти є найбільш чутливими до подібних складних ситуацій. На сьогоднішній день мало уваги приділяється вивченню питання, що насправді відбувається з психологічним здоров’ям дитини, яка пролонгований час перебуває в ситуації війни, чи здатна її емоційна сфера витримувати високий рівень постійного напруження. Діти з особливими потребами як уразлива категорія найбільш гостро реагують на процеси адаптації, що змушує їх пристосовуватися до різних умов, проте, при цьому можуть відбуватися порушення у всіх психічних процесах.
Мета статті – проаналізувати значення та можливості корекції негативних емоційних станів дітей з особливими освітніми потребами як чинника мотивації їх навчально-пізнавальної діяльності в умовах воєнного стану в Україні.
Методологією дослідження є результати наукових пошуків щодо корекційно-розвиткового навчання дітей із особливостями психофізичного розвитку (І. Бех, В. Бондар, В. Синьов, В. Тарасун, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.); щодо особливостей соціально-психологічної допомоги особам, постраждалим від воєнних подій (А. Бойченко, В. Зливков, Л. Прохоренко, Д. Романовська, М. Слюсаревський та ін.).
Новизна дослідження. З’ясовано, що навчально-пізнавальна діяльність є цілеспрямованим організованим процесом пізнання, який передбачає активне засвоєння знань, умінь та навичок у спеціально створених умовах та має бінарний характер, що відображається у взаємопов’язаній діяльності вчителя та учня.
Метою корекційно-реабілітаційної роботи є досягнення потенційно можливого рівня освіченості дітей з особливими освітніми потребами та формування у них компенсаторних способів діяльності з корекцією порушень вторинного характеру, опанування навичками і способами діяльності відповідно до їхніх індивідуальних психофізіологічних можливостей, набуття самостійності та життєво важливих компетентностей для успішної подальшої інтеграції у суспільство на основі компетентнісного підходу шляхом стабілізації їх емоційного стану.
Висновки. Аналіз сучасних наукових підходів до проблеми емоційного стану учнів з ООП показав, що як у нормі, так і при обмежених можливостях здоров’я, емоційна сфера дітей виконує ряд життєво важливих функцій і розвивається за певними об’єктивними законами. Емоційна сфера дітей з обмеженими можливостями здоров’я має свої специфічні закономірності розвитку, до яких можна віднести певну залежність розвитку від структури та глибини дефекту; наявність потенційних компенсаторних можливостей.
Враховуючи те, що діти систематично перебувають у стресових умовах, спричинених війною, їх емоційна сфера зазнає ушкоджень, що характеризується негативними емоційними станами, які негативно позначається на мотивації до навчально-пізнавальної діяльності.