ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті висвітлено результати емпіричного дослідження детермінант розвитку професійної толерантності майбутніх соціальних працівників в умовах війни. За результатами теоретичного аналізу наукової літератури з’ясовано, що професійна толерантність як комплексний феномен відповідає особливостям певної професійної діяльності та має наступні структурні складові: адаптивність, самоприйняття, прийняття інших, емпатія, афіліація, асертивність, надситуативність сприйняття. Професійну толерантність розглядаємо як комплексне утворення взаємопов’язаних індивідуально-особистісних характеристик, які визначають інтегральну цінність соціальних працівників, що проявляється в шанобливому ставленні до інших суб’єктів професійної діяльності та охоплюють взаємодію особистості у процесі життєдіяльності з іншими особистостями.
Мета роботи: аналіз результатів емпіричного дослідження рівня розвитку основних структурних складових професійної толерантності майбутніх соціальних працівників, та чинників, що сприяють її розвитку в умовах війни.
Методологія. Використано емпіричні методи дослідження: спостереження, експеримент, опитування, анкетування, тестування, комплекс психодіагностичних методик з метою вивчення рівня розвитку професійної толерантності та оцінки рівня вираженості психічних станів респондентів. Наукова новизна. До структури професійної толерантності включено толерантність до невизначеності та фрустраційну толерантність, що сприяє подоланню стану фрустрації та вимагає підвищення стійкості майбутніх соціальних працівників до несприятливих обставин життя на основі адекватного їх усвідомлення.
Висновки. Емпірично встановлено, що негативні психічні стани обернено впливають на розвиток професійної толерантності, чим нижчим є рівень розвитку фрустрації, ригідності, агресивності, тривожності, тим вище рівень розвитку професійної толерантності соціальних працівників. Емпірично доведено, що на розвиток професійної толерантності майбутніх соціальних працівників впливає рівень розвитку суб'єктивного благополуччя та його критеріальні ознаки: емоційний комфорт, система цінностей, прийнята в даній культурі, задоволеність життям.