ФОРМИ І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БОЙОВОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Сучасні умови глобалізації, загрози існуючих військових конфліктів, зумовлюють необхідність володіння фахівцями бойового та оперативного забезпечення міжкультурною компетентністю. Мета статті – здійснити аналіз ефективних форм, методів і засобів формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. У процесі роботи над дослідженням застосовано такі теоретичні методи: контент-аналіз науково-педагогічної літератури, навчальних планів підготовки курсантів, освітньо-професійних програм, програм навчальних дисциплін базової, загально-професійної, військово-професійної та військово-спеціальної підготовки з метою узагальнення, систематизація і класифікації матеріалу. Наукова новизна дослідження полягає у аналізі популярних в українських закладах вищої освіти військового профілю форм і методів навчання, виявленні форм і методів навчання, популярних у закордонних військових закладах вищої освіти, обґрунтуванні ефективних форм і методів формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення, у виявленні форм і методів навчання, популярних у закордонних військових закладах вищої освіти, обґрунтуванні ефективних форм і методів формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. До форм колективної підготовки курсантів належать: роздільні, спільні, командно-штабні, мобілізаційні тренування, командно-штабні, мобілізаційні, тактичні, тактико-спеціальні, базові навчання; воєнні ігри; теоретичні, практично-тактичні, тактико-спеціальні, тактико-стройові, інструкторсько-методичні заняття; навчальні збори (на рейдах). В українських закладах вищої освіти військового профілю у процесі викладання суспільно-гуманітарних дисциплін на сьогоднішній день домінують методи усного викладу навчального матеріалу, методи обговорення навчального матеріалу, наочні та практичні методи навчання. У контексті формування міжкультурної компетентності майбутніх військовослужбовців доцільно застосовувати методи активного та інтерактивного навчання, такі як: рольові ігри, симуляції, методи вирішення проблем (метод інцидентів), кейси, проекти, презентації. Самостійна робота (аудиторну, позааудиторна, робота з підручником, самостійне вивчення техніки чи зброї, самостійне тренування, проходження комп’ютерних програм) допомагає курсантам закріпити і поглибити раніше здобуті знання, навички і уміння оволодіти новими. Висновки: використання активних та інтерактивних методів навчання значно підвищує ефективність процесу формування у майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення міжкультурної компетентності завдяки підвищенню мотивації курсантів через професіоналізацію навчання, зокрема «занурення» у ситуації професійного характеру.