МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ

Анотація

Мета статті – теоретичне обґрунтування моделі формування адаптивної поведінки молодших школярів з порушенням зору в умовах навчально-реабілітаційного центру.
Методологія. На сьогоднішній день прослідковується збільшення кількості дітей з порушеннями зору. Враховуючи реалії сьогодення, стрімкі зміни у суспільних відносинах постає проблема щодо формування адаптивних навичок незрячих та слабозорих здобувачів освіти. Аналіз наукових джерел і літератури засвідчив, що багато вчених досліджували проблему адаптації молодших школярів, висвітлювалися питання щодо адаптивних можливостей дошкільників з порушенням зору, проте проблема формування адаптивної поведінки саме молодших школярів з інвалідністю розроблена недостатньо. Враховуючи складність та комплексність освітніх, виховних та корекційних впливів була розроблена модель формування адаптивної поведінки молодших школярів з порушенням зору в умовах навчально-реабілітаційного центру. Для характеристики структурних елементів був використаний метод моделювання. Складовими моделі ми визначили мету, умови, об’єкти та суб’єкти, принципи та етапи (діагностично-прогностичний, мотиваційний, освітньо-реабілітаційний, констатувальний). Відповідно кожний етап має свої специфічні завдання.
Наукова новизна вбачається в визначенні та характеристиці всіх структурних компонентів моделі та її подальше практичне впровадження при формуванні адаптивної поведінки дітей з порушенням зору та їх активного включення в соціум.
Висновки. Адаптивна поведінка молодших школярів з порушенням зору формується у спеціально створеному освітньо-реабілітаційному середовищі, з дотриманням всіх структурних елементів моделі, що є основою для проведення комплексної, систематично освітньо-реабілітаційної роботи.