ДО ПИТАННЯ ПРО РІВНІ ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ ТА У ЗВО

Анотація

У статті запропоновано аргументоване виокремлення двох рівнів вивчення курсу зарубіжної літератури у середній школі та на філологічному факультеті університету на матеріалі теми «Література постмодернізму». Відповідне розрізнення наповнено змістом на матеріалі списків першоджерел, провідних понять курсу, міри системності матеріалу тощо.
Важливе місце в статті посідає розкриття конкретних форм навчання, що допомагають учням та студентам опановувати літературний дискурс постмодернізму в інтерактивних формах.
Мета роботи: автори намагаються аргументувати необхідність чіткого поділу матеріалу зарубіжної літератури на два рівня – рівень середньої школи та університету у відповідності до змісту курсу, його складності та системності. Також йдеться про доцільність та критерії відповідного поділу.
Методологія. В статті на основі постмодерних методологічних практик інтертекстуальності та деконструкції пропонуються ігрові практики опанування матеріалом теми, в яких одноразово вивчаються і методологічні засади постмодернізму, і його центральні поняття, а також оречевлюються відповідні художні засоби. При цьому використовуються такі методи дослідження як аналіз, компаративний аналіз, синтез.
Наукова новизна. В статті вперше на матеріалі теми «Література пост-модернізму» розкрито принципову відмінність рівнів вивчення цієї теми в середній школі і в ЗВО на основі аргументованої системи критеріїв та із застосуванням специфічних для кожного рівня інтерактивних практик.
Висновки. Автори статті наполягають на необхідності чіткого розподілу матеріалу за рівнями його вивчення не тільки з боку певних творів літератури, їх обсягу, але й з точки зору понять, провідних принципів, системності матеріалу. Зокрема університетський варіант автори відрізняють від рівня середньої школи більш складними завданнями, пов’язаними з різноманітними інтерпретаціями творів, використанням міжвидових інтертекстів, філософським дискурсом та культурологічним аналізом реалій певного твору. Що ж до шкільної програми, то пропонується більше зосередитися на ігрових практиках постмодернізму як стиля художнього мислення та значно спростити теоретичний рівень його аналізу. На думку авторів, це відповідає сучасному завданню розвантажити учнів середньої школи, особливо учнів випускного, 11 класу, та узгодити навчальний матеріал як із віковими можливостями дітей, так і з рівнем їх соціальної зрілості та культурної компетентності.