ТЕХНОЛОГІЯ МІКРОНАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Анотація

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні технології мікронавчання як інструменту модернізації викладання навчальної дисципліни «Історія країн Центрально-Східної Європи» в умовах цифровізації освіти, а також у визначенні особливостей її реалізації в дистанційному та змішаному форматах навчання.

Методологія дослідження поєднує загальнонаукові та спеціально-педагогічні методи. Використано аналіз, синтез, узагальнення та систематизацію для опрацювання науково-педагогічної літератури з питань цифрових освітніх технологій і мікронавчання. Порівняльний метод для зіставлення традиційних і інноваційних підходів до організації навчального процесу, а також структурно-функціональний аналіз для визначення сутності, принципів і характеристик мікронавчання. Метод моделювання для обґрунтування проце­дури впровадження мікронавчання у викладанні історії країн Центрально-Східної Європи.

Наукова новизна дослідження полягає у поглибленні розуміння педагогічних можливостей технології мікронавчання в процесі викладання історичних дисциплін, зокрема курсу «Історія країн Центрально-Східної Європи». А також у впорядкуванні ключових характеристик і принципів мікронавчання з урахуванням специфіки цифрового, дистанційного та змішаного форматів навчання, в обґрунтуванні поетапної моделі впровадження мікронавчання як ефективного інструменту підвищення навчальної мотивації, індивідуалізації освітнього процесу та розвитку професійних компетентностей здобувачів вищої освіти.

Висновки. Технологія мікронавчання є ефективним інструментом модернізації освіт­нього процесу, особливо в умовах дистанційного та змішаного навчання. Вона дозволяє структуровано подавати навчальний матеріал у вигляді автономних мікромодулів, поєдну­вати мультимедійні та інтерактивні елементи, стимулювати активність студентів і підвищувати їхню навчальну мотивацію.