ПРОЄКТУВАННЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ

Анотація

У статті обґрунтовано значення архітектурно доступного та безпечного шкільного середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Розглянуті три його складові: архітектура, транспорт та інформація, які тісно пов’язані між собою. Визначено, що для покращення ефективності навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами важливим є врахування принципу універсального дизайну.
Мета статті – визначення особливостей проєктування універсального дизайну соціального середовища для дітей з особливими освітніми потребами засобами ландшафтної архітектури.
Впровадження концепції інклюзивного навчання базується на принципах універсального дизайну. Універсальний дизайн – стратегія, спрямована на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні та зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.
Наукова новизна. Архітектурна доступність, як і доступність в інших сферах, підвищує шанси здобути освіту, користуватися громадськими послугами, брати участь у різних соціальних, культурних, оздоровчих заходах, трудовому процесі, і таким чином, бути активними учасниками соціально-економічного та політичного життя суспільства.
Важливим елементом «доступності» у реалізації принципів універсального дизайну в організації освітнього процесу є адаптація навчальних програм, прихильне ставлення педагогічного колективу та інших вихованців інклюзивних навчальних закладів і подолання стресового стану дітей з особливими освітніми потребами. Відповідно, логічним є створення для таких дітей спеціально організованої природної території, де створені сприятливі умови для мінімізації всіх стрес-факторів. Такі ділянки часто називають сенсорними садами. Сенсорний сад – це спеціально організована природна територія, де створені сприятливі умови для спілкування з природним середовищем. Доцільно планувати сенсорні сади на територіях навчально-реабілітаційних центрів, лікарень, дитячих садочків, шкіл та інших закладів.
Висновки. Беручи до уваги описані особливості проєктування універсального дизайну соціального середовища засобами ландшафтної архітектури, можемо зробити висновок, що дизайн середовища – це не тільки охайний газон з дорогими рослинами, а і джерело здоров’я, освітніх навичок, покращення психофізичного стану як дітей з особливими освітніми потребами, так і здорових дітей. Відповідно, засоби ландшафтної архітектури створять умови для кардинальних змін дизайну соціального середовища для особливих дітей.