ОСНОВИ ТЕХНІКИ ТА ТАКТИКИ ГРИ В НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС

Анотація

У статті розглядаються теоретичні та методичні аспекти по застосуванню нових знань про біомеханічні технології в навчанні руховим діям на прикладі взаємодії тенісиста з м'ячем. Якість навчання залежить від розробки цілей та задач навчання в системі фізичного виховання та спорту. На даний момент розглядаються три напрямки фізичного виховання і у кожному з них ціль має свій специфічний напрямок: загально підготовчий, професійно-прикладний спортивно-підготовчий.
Цілі досягаються шляхом поступового вирішення окремих задач навчання а навчальний матеріал засвоюється на відповідних рівнях, які успішно засвоюються у рухливих іграх – частково, наприклад, у настільному тенісі. залежить від формули рухової задачі [2].
Ось вже більше 40 років настільний теніс залишається головною і найпоширенішою спортивною дисципліною у світі. Причина тут не лише в легкості гри для спортсменів різного віку, але і в її доступності. Для цієї гри не потрібен величезний простір, а тенісні столи стоять повсюдно: у коридорах установ, школах, у дворах і паркових алеях, в будинках відпочинку та інших громадських місцях.
Настільний теніс – сама доступна гра в системі студентського утворення по дисципліні «фізичне виховання». Це полягає в тому, що настільний теніс як вид спортивних і рухливих ігор не вимагає великих матеріальних витрат і місця для тренувань і спортивних змагань. При цьому в процесі гри, що відрізняється високою руховою активністю, у студентів формуються такі важливі якості, як швидкість, спритність, координація, увага, реакція, окомір, мислення й інші здібності. Якість навчання залежить від розробки цілей та задач навчання в системі фізичного виховання та спорту. На даний момент є три напрямки фізичного виховання і у кожному з них ціль має свій специфічний напрямок: загально підготовчий, професійно-прикладний спортивно-підготовчий [1, 3].