ВИКОРИСТАННЯ КОУЧИНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

Актуальність теми зумовлена тим, що сучасні суспільні процеси актуалізують необхідність пошуку новітніх, дієвих технологій роботи з людьми, а відтак і навчання цих технологій майбутніх спеціалістів. Однією з таких технологій у сфері допомоги людям є коучинг, що є фундаментальною діяльністю психолого-педагогічної парадигми (Alina Anghela, Camelia Voicu), психологічним процесом, який призводить до зміни поведінки (Kilburg, Nowack). Коучинг визначається як мотивація та допомога в досягненні конкретних цілей, а також самостійне навчання, засноване на співпраці (F. Piven).
Метою статті є проаналізувати можливості коучингових технологій у соціальній роботі та підготовці фахівців із соціальної роботи.
Методологією дослідження є базові теоретичні положення коучингу, запропоновані зарубіжними дослідниками М. Аткінсон, У.Т. Голлві, М. Дауні С. Канніо, С. Кові, Дж. Уітмор та ін.; вітчизняними науковцями – О. Комар, С. Романова, О. Рудницьких, О. Хмельницька та ін. Науковці В. Зеленін, О. Нежинська, Н. Сайко, О. Тараріна, В. Тименко досліджували застосування коучингу у роботі фахівців помічних професій (психолога, фахівця соціальної роботи). Оскільки коучингова технологія на українських теренах відносно нова, то її важливо досліджувати глибше, зокрема, у контексті професійної підготовки та діяльності майбутнього фахівця соціальної роботи.
Новизна дослідження. Методологічні постулати соціальної роботи відповідають засадам коучингу про віру у можливості кожного клієнта розвиватися й досягати бажаних цілей. Так, соціальна робота базується на таких постулатах: віра у цінність кожного людського індивіда; віра у право кожного індивіда на самостійний вибір у житті, що обмежується аналогічними правами іншим індивідів; віра у здатність людини змінюватися (Ф. Парслоу).
Акцентовано увагу, що коучингова компетентність у практиці соціального працівника є однією з основних навичок, яка розвиває лідерські та управлінські навички в соціальній роботі та дозволяє клієнтам зміцнити відповідальність у вирішенні особистих проблем. Розвиток коучингової компетентності та поглиблене навчання соціальних працівників є одним із найважливіших явищ у практиці соціальної роботи, що реалізується через заохочення клієнтів самостійно вирішувати власні проблеми, адаптуватися до мінливих умов суспільства та інтегруватися на ринку праці.
При підготовці фахівців соціальної роботи у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка ми застосовуємо коучингові техніки під час вивчення освітніх компонентів «Основи профорієнтаційної роботи» та «Стратегія особистісного розвитку».
Висновки. Практика соціальної роботи передбачає активне застосування коучингових технологій, адже фахівець соціальної роботи, наснажуючи клієнтів, допомагає вибудувати цілі, побачити приховані можливості, розкрити власний потенціал, внутрішні ресурси. Завдяки використанню відповідних технік й отриманню власного клієнтського досвіду під час вивчення дисциплін фахового спрямування ще під час навчання в університеті студент, який здобуває фах із соціальної роботи, має можливість практикуватися у коучингу, розвивати критичне мислення та рефлексію, що сприяє глибокій участі у вирішення ситуації клієнта, свідому набутті практичної професійної поведінки. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні потенціалу арткоучингу у підготовці студентів спеціальності «Соціальна робота».