СИСТЕМОУТВОРЮЮЧА ФУНКЦІЯ ДИЗАЙНУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВИКЛАДАЧІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

Ключові слова:

методологія, діяльність, дизайн, майбутні викладачі технологій, дизайнерська діяльність, дизайнерська освіта

Анотація

Мета роботи полягає в обґрунтуванні системоутворюючої функції дизайну у професійній підготовці викладачів технологій. Показано, що дизайнерська підготовка покликана заповнити відсутню ланку у міждисциплінарних дослідженнях людини про працю, що є вкрай актуальним у професійній підготовці гуманістично зорієнтованого викладача технологій. Допомагаючи розвиткові комплексного підходу до вивчення діяльності, дослідження феномену дизайну заповнюють межі окремих наук, що вивчають людину в процесі праці та комунікативній діяльності. Разом із тим дизайн як наука допомагає розв’язувати проблеми, які представлені самою логікою розвитку зазначеного феномену та обумовлює зміни характеру практичних завдань, поставлених перед розвитком професійної підготовки викладачів технологій у відповідності до світових стандартів.

Методологія. У роботі представлений аналіз методологічних основ системоутворюючої функції дизайну у професійній підготовці викладачів технологій (дизайну) до педагогічної професійної діяльності. Показано, що в якості методології цієї підготовки може використовуватись сама педагогічна дизайнерська діяльність, здатна об’єднувати основні протилежні напрями освіти, погоджувати певну рівновагу між напрямами, що створюють і руйнують таку систему. З точки зору проблеми дослідження подібна методологія дозволяє узгодити філософські принципи між нормативною необхідною професійною базою знань (раціональних) і індивідуально-творчою діяльністю дизайнера (ірраціональні знання, відчуття), між технократичним і гуманістичним пріоритетами його світогляду.

Наукова новизна дослідження полягає у розкритті системоутворюючої функції дизайну у професійній підготовці викладачів технологій (дизайну). У статті показано, що зміна суспільної парадигми розвитку України вимагає перегляду парадигми інженернотехнологічної підготовки викладачів технологій. Показано, що такий стан справ призводить до протиріччя між існуючою системою освіти (пост радянською) і новітньою. Стосовно інженерно-технологічної освіти дане протиріччя виражається в існуванні двох, часто не різних, напрямків формування світогляду сучасної людини: сциєнтичнотехнократичного і гуманістичного. Показано, що розв’язок даного протиріччя частково може бути вирішене шляхом формування базових основ технологічного мислення через такий навчальний предмет як дизайн. Представлений аналіз різноманітних функцій виробу в контексті підсистем, які визначають діяльність людини («людина – виріб – середовище», «мета – виріб – результат», «особистість – виріб – суспільство») дозволив виділити інструментальну, адаптивну, результативну і інтегративну функцію виробів.

Проведений аналіз дозволяє встановити, що розглянуті функції виробу проявляються в різних контекстах соціально-культурної діяльності людини. Кожна з них входить в дизайнерське проектування виробу, при чому структура взаємозв’язків між функціями відображає їх взаємовплив одних на одних.

Висновки. Встановлено, що дизайнерський підхід у проектуванні виробів дозволяє визначати, які знання, уміння, навички і особисті якості, необхідні для формування дизайнерської компетентності. Дизайнерська компетентність дозволяє гуманізувати світоглядні основи вчителів технологій та використати системо утворюючі функції дизайну у професійній підготовці викладачів технологій.

Біографії авторів

Є. В. Кулик, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри основ виробництва та дизайну
факультету технологій та дизайну
Полтавського національного педагогічного університету
імені В. Г. Короленка
(Полтава, Україна)

М. Ю. Кондор, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Аспірантка
Полтавського національного педагогічного університету
імені В. Г. Короленка
(Полтава, Україна)

Посилання

Kulyk, Ye., Helzhynska, T. (2016). Osnovy formuvannia naukovoi paradyhmy profesii («Vchytel tekhnolohii») [Fundamentals of forming the scientific paradigm of professions («technology teacher»)]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova – Scientific journal of NPU named after M. P. Dragomanov, 5, 51, 152–157.

Iurchyshyn, V. (Ed.). (2019). Torhovelni viiny suchasnosti ta yikh vplyv na ekonomichne zrostannia i rozvytok u sviti ta Ukraini [Modern Trade wars and their impact on economic growth and development in the world and Ukraine]. Kyiv, Ukraine : Zapovit.

Shleikher, A. (2018). Naikrashchyi klas u sviti: yak stvoryty osvitniu systemu 21-ho stolittia [The best class in the world: how to create an educational system of the 21st century]. Lviv, Ukraine : Litopys.

Belmaz, Ya. (2010). Profesiina pidhotovka vykladachiv vyshchoi shkoly u Velykii Brytanii ta SShA [Professional training of Higher School teachers in the UK and USA]. Horlivka, Ukraine : Vyd-vo HDPPM.

Kobernyk, O. (2013). Naukovi zasady teorii ta metodyky navchannia tekhnolohii [Scientific foundations of theory and methods of teaching technologies]. Uman, Ukraine.

Kulyk, Ye. (2020). Designer competence is a component of the basic competency of future teachers of technologies. Pedagogika Filozoficzna –Philosophical Pedagogy. VIII, 1, Р. 113–123.

Helzhynska, T. (2015). Pedagogical Conditions of the Professional Development of the Individual in Organizations. International Journal of Multidisciplinary Thought. 05, 02, 371–376.

OECD (2018). OECD Due Diligence Guidance for Responsible Business Conduct. Retrieved from: https://mneguidelines.oecd.org/OECD-Due-Diligence-Guidance-for-RBC-Ukrainian.pdf

Downloads

Опубліковано

17.01.2024

Номер

Розділ

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ