КОНТИНУУМ СОЦІАЛЬНОЇ І ПОЛІТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ В ІСПАНСЬКОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ 1910–1950-х РОКІВ
Ключові слова:
соціальна педагогіка, політична педагогіка, іспанський педагогічний дискурс, іспанські педагоги, концептАнотація
Вивчення змісту іспанського педагогічного дискурсу 1910–1950-х років – фундаментальних науково-педагогічних праць, публікацій із педагогічної проблематики у пресі, доповідей педагогів на зібраннях наукових товариств та конференціях дозволило виявити, що в першій половині ХХ ст. в Іспанії здійснювалося оформлення двох самостійних наукових напрямів – соціальної педагогіки і політичної педагогіки й що це оформлення було обумовлено не стільки зовнішніми культурно-освітніми впливами, скільки внутрішніми політичними факторами історичного розвитку країни.
Мета роботи передбачає дослідження концептів «соціальна педагогіка» і «політична педагогіка», схарактеризованих іспанськими педагогами в їхніх наукових працях у 1910–1950-х років, а також з’ясування того, яким чином ці концепти педагогами співвідносилися та зіставлялися.
Методологія. У ході вивчення відображення концептів «соціальна педагогіка» і «політична педагогіка» в іспанському педагогічному дискурсі 1910–1950-х років застосовувалися як загальнонаукові методологічні підходи – системний, структурно-функціональний, проблемний, так і конкретно-наукові – парадигмально-педагогічний, проблемно-історичний та герменевтичний підходи. В якості основних методів дослідження використовувалися педагогіко-ретроспективний метод, метод педагогічної реконструкції та метод герменевтики.
Наукова новизна. Установлено, що в іспанському педагогічному дискурсі 1910–1950-х років концептуальне поле соціальної і політичної педагогіки було представлено як єдність – континуум. Уточнено поняття «соціальна педагогіка» і «політична педагогіка».
Висновки. Оскільки генерування іспанської національної концепції соціальної педагогіки на межі ХІХ – ХХ ст. було пов’язано з інтелектуальним пошуком шляхів розв’язання «іспанської проблеми» і подолання «загальнонаціональної катастрофи» 1898 року, на подальшому розвиненні соціально-педагогічного наукового напряму позначилося відгалуження від нього істотного політико-педагогічного напряму. В іспанському педагогічному дискурсі 1910–1950-х років соціальна педагогіка і політична педагогіка були представлені в єдності.
Посилання
Foucault, M. (2004). Arkheolohyia znanyia [Archeology of knowledge]; translation from french by M. B. Rakova, A. Yu. Serebryannikova. St. Petersburg, Russia: Information Center «Humanitarian Academy»; University book.
Barnes D. La educacion social y la educacion civica. Boletin de la Institucion Libre de Enseñanza. Madrid, 30 de junio de 1925. № 783, año XLIX. P. 176–179.
Causi T. El problema. Escuelas de España. Cuaderno I, año III. Segovia, enero 1931. P. 3–21.
Conferencia del Sr. Royo Villanova. La Correspondencia de España. Viernes 8 de mayo de 1914. № 20.540, año LXV. P. 3.
Luis Andre E. El problema de la educacion civica. La España Moderna (Madrid). 1914. № 304, abril. P. 91–110.
Luzuriaga L. La escuela unica. Madrid: Publicaciones de la Revista de pedagogia, 1931. Vol. 2. 126 p.
Luzuriaga L. Pedagogia social y politica. Buenos Aires: Ed. Losada S. A., 1958. 230 р.
Luzuriaga L. Progresos de la organizacion escolar europea. La escuela unificada. Monitor de la educacion comun. 1922. № 597, año 40. P. 305–308.
Ortega y Gasset J. La pedagogía social como programa politico. Boletin de la Institucion Libre de Enseñanza. Madrid, 30 de setiembre de 1916. № 678, año XL. P. 257–268.
Ruiz Amado R. Educacion social. Barcelona: Imprenta de la Libreria Religiosa, 1920. 98 p.
