СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Анотація

Мета роботи – теоретично проаналізувати процес становлення правової культури студентської молоді, її правового виховання та правосвідомості на ключових етапах розвитку української державності.

Методологія. Методологічну основу дослідження становлять теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури, ретроспективний та критичний аналіз теоретичного доробку українських науковців, діячів освіти й культури щодо вирішення проблем, пов’язаних із формуванням правової культури молоді.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному обґрунтуванні та аналізі основних етапів формування правової культури студентської молоді, які простежуються в різні періоди української історії.

Висновки. Правова культура як суспільне явище і як правова категорія досліджувалася в контексті різноманітних суспільних наук, однак існування її було пов’язане з іншими соціальними реаліями. Сучасна правова культура молоді знаходиться на перехідному етапі, тому для подальшого свого розвитку вона потребує науково-теоретичного осмислення сутності та вироблення ціннісно-правових орієнтацій.

Ще з часів Київської Русі, на теренах України склалися певні історичні традиції правової культури та правового виховання. У XIV – XVI ст. розвиток правового виховання на теренах України був обумовлений боротьбою українського народу за незалежність та збереження культурної самостійності. Через це осередками формування та поширення правової культури були навчальні та релігійні заклади, зокрема братські школи.

Особливого значення надавалося формуванню правової культури молоді в радянську добу. Великого значення надавалося пропаганді боротьби з інститутом приватної власності та праці, насамперед на користь держави.

У результаті передбачалося, що поступово має вироблятися стійке моральне ставлення населення до радянських правових норм. Вагоме місце займало ідейно-політичне виховання, яке було складовою комуністичної ідеології.

Історичні традиції правового виховання в Україні та ключові аспекти формування правової культури молоді обумовлювалися розвитком юридичної освіти та правової поінформованості українців, яка була пов’язана із морально-релігійним та патріотичним вихованням українців. У перехідні періоди розвитку суспільства питання, пов’язані із формуванням молодіжно-правової культури, потребують особливої уваги. Адже молодь є рушійною силою формування демократичної держави та повинна мати високий рівень професійної правосвідомості та правової культури.

Постановка проблеми. Розбудова правової держави на теренах України є тісно пов’язаною із рівнем правової культури її громадян, рівнем правосвідомості молоді. Наразі в країні відбувається процес видозміни правової реальності, тому проблема підвищення ролі правової культури молоді стає нагальною та вимагає прийняття заходів щодо її розв’язання, від успішної реалізації яких і залежить успіх формування правової держави. Подібні процеси є неможливими без ґрунтовного аналізу шляхів формування правової культури молоді у контексті різних історичних епох.

Актуальність роботи. Проблема дослідження процесу становлення правової культури студент­ської молоді тривалий час є актуальною, а необхідність її дослідження безпосередньо випливає із консти­туційного проголошення людини як найвищої соціальної цінності. Актуальність роботи обумовлена необхідністю осмислення змін, які відбулися в правовій культурі української молоді протягом розвитку держави. Звернення до культурно-правового аспекту історії становлення української державності в сучасних умовах набуває все більшої актуальності та значущості. Ця тенденція виявляється в намаганнях виокремити певну залежність сучасного стану правової сфери від минулого правового досвіду українців та обґрунтувати форми використання різноманітних засобів й інституцій правового впорядкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема, яка пов’язана з вихованням правової культури, здавна привертала до себе увагу філософів, юристів, педагогів, психологів. Вона знайшла відображення у філософському, культурологічному та юридичному аспектах у працях Арістотеля, Платона, І. Канта, Г. Сковороди, В. Андрущенка, П. Копніна, В. Кременя, В. Лутая, М. Михальченка, І. Надольного, В. Шинкарук, Б. Шубнякова та ін. Психологічне обґрунтування проблеми висвітлено в роботах Б. Ананьєва, І. Беха, Л. Виготського, Г. Костюка, І. Кона, С. Максименка, С. Рубінштейна, О. Чебикіна, Т. Флоренської та ін. Питання правового виховання, правової культури досліджувались і досліджуються В. Дубровським, Г. Давидовим, В. Оржеховською, М. Подберезським, Л. Твердохліб, Н. Ткачовою, М. Фіцулою, М. Щербань та ін. [10].

Проблеми формування правової культури досліджували М. Алексєєв, І. Арістова, В. Бабкін, В. Головченко, О. Довгань, В. Костюк, В. Оксамитний, М. Орзих, В. Пилипчук, М. Подберезький, Л. Рабинович, О. Скакун, А. Скуратівський, С. Сливка, Н. Ткачова, В. Фурашев, І. Цвік, М. Щербань та багато інших науковців [8].

Питання історичних етапів формування правової культури молоді на теренах України знаходилося в полі зору таких дослідників як В. Дмитрієнко, Г. Гінс, Г. Гельзен, Т. Кашаніна, О. Ганзенко, В. Орленко та ін. [6].